Рішення № 8464673, справа № 32/16

Дата ухвалення

26 лютого 2010 р.

Суд

Господарський суд міста Києва

Форма судочинства

Господарське

Категорія

Інший

Інстанція

Перша

Регіон

м. Київ

Суддя

Хрипун О.О.

Надійшло до реєстру

26 березня 2010 р.

Оприлюднено

28 липня 2010 р.

Оригінал: Єдиний державний реєстр судових рішень

Текст

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/16		26.02.10

За позовом:	Київської транспортної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

до	1. Державного підприємства «Адміністрація річкових портів»
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Чардаш»

про	визнання недійсним договору та звільнення самовільно зайнятого державного нерухомого майна

Суддя Хрипун О.О.

Представники:

від Прокуратури	не з’явилися,

від Позивача	Лавська Т.М. –предст., Товар Ю.В. –гол.спец.,

від Відповідача-1	Полікарпов А.О. –предст.,

від Відповідача-2	Фіногін С.І. –предст., Машина О.В. –дир.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київська транспортна прокуратура (далі –Прокуратура) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі –Позивач) до державного підприємства «Адміністрація річкових портів»(далі –Відповідач-1, ДП «Адміністрація річкових портів) та товариства з обмеженою відповідальністю «Чардаш»(далі –Відповідач-2, ТОВ «Чардаш»), в якому просить суд визнати недійсним договір про надання послуг № 85/01-12 від 01.12.2007, укладений між Відповідачем-1 та Відповідачем-2, припинити дію договору з моменту набрання рішенням законної сили; зобов’язати Відповідача-2 звільнити самовільно зайняте державне майно: пасажирський причал «Парк Примакова»(інвентарний № 1599), 35 погонних метрів (схема № 1) за адресою: м. Київ, вул. Набережне шосе, та привести у придатний для використання стан у десятиденний термін з дня набрання рішенням законної сили.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір про надання послуг від 01.12.2007 був укладений між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності у Відповідача-1, оскільки останній не володіє причалом «Парк Примакова»на передбачених законом підставах, відтак не має права укладати будь-які договори щодо зазначеного причалу. До того ж, договір про надання послуг від 01.12.2007 має всі ознаки фіктивного правочину та за своєю природою є договором оренди, так як предметом спірного договору є майно, визначене індивідуальними ознаками (причал «Парк Примакова», інвентарний № 1599), надане в тимчасове платне користування Відповідачу-2. Однак, право на укладення договорів оренди державного нерухомого майна, яким є причал «Парк Примакова», належить згідно з Законом України «Про оренду державного та комунального майна»Позивачу. Основуючись на викладених обставинах, Прокуратура робить висновок про те, що внаслідок укладення договору про надання послуг від 01.12.2007 між Відповідачем-1 та Відповідачем-2, останній безпідставно використовує державне майно, в результаті чого завдається шкода інтересам держави.

Представник Позивача в судовому засіданні, що відбулося 12.02.2010, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач-1 у наданому до суду відзиві заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що на моменту укладення договору про надання послуг від 01.12.2007 причал «Парк Примакова»знаходився на його балансі на підставі акту приймання-передачі державного майна, яке не увійшло до статутного фонду відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт», до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України від 19.09.2007. Водночас, причал «Порт Примакова»не міг бути переданим в оренду Відповідачу-2 на підставі договору оренди, як про це стверджує Прокуратура в позовній заяві, оскільки згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»причали всіх категорій, що знаходяться в державній власності, не можуть бути об’єктами оренди.

Відповідач-2 в своєму відзиві на позов заперечує проти задоволення позовних вимог, вказуючи, зокрема, на те, що Прокуратура не обґрунтувала у встановленому законодавством порядку, яким саме чином порушуються державні інтереси внаслідок укладення між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 договору про надання послуг. Крім того, Відповідач-2 надав суду копію рішення Печерського районного суду міста Києва від 03.07.2008 у справі № 2-818-1/08, в якому, за твердженням Відповідача-2, встановлена наявність повноважень у Відповідача-1 на укладення договору про надання послуг від 01.12.2007 з Відповідачем-2.

12.02.2010 розгляд справи відкладався з підстав, зазначених у відповідній ухвалі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників осіб, що беруть участь у справі, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.12.2007 між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 був укладений договір № 85/01-12 про надання послуг (далі –договір про надання послуг), згідно з п. 1.1 якого Відповідач-1 зобов’язується надати Відповідачу-2 визначені цим договором послуги, а саме –стоянку біля пасажирського причалу «Парк Примакова»(інв. № 1599), 35 погонних метрів (схема №1), за адресою: м. Київ, вул. Набережне шосе, для відстою стоїчного несамохідного судна –плавресторану-готелю (Д-79), що належить Відповідачу-2, а Відповідач-2 зобов’язується оплатити ці послуги.

Додатковою угодою від 01.02.2008 до договору про надання послуг сторони домовилися про те, що Відповідач-1 буде по можливості, за окремою письмовою заявкою, надавати послуги по забезпеченню життєдіяльності плавзасобу Відповідача-2 під час стоянки біля причалу Відповідача-1 (бункеровка водою, підключення до електромережі, прийом з суден сміття, фанових та підсланевих вод).

В пп. 7.1–7.3 договору передбачено, що він вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 01.12.2012, а в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий строк.

Відповідач-1 у своєму відзиві на позов наполягає на тому, що він на законних підставах володіє пасажирським причалом «Парк Примакова»(інв. № 1599), оскільки останній знаходиться у нього на балансі згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 306-р «Про передачу державного майна до сфери управління Мінтрансзв’язку»та акту приймання-передачі державного майна, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ «Київський річковий порт», до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України. Відтак, за твердженням Відповідача-1, він має право укладати договір про надання послуг з Відповідачем-2 щодо стоянки біля причалу «Парк Примакова».

23.05.2007 року Кабінет Міністрів України видав розпорядження № 306-р «Про передачу державного майна до сфери управління Мінтрансзв’язку»(далі –розпорядження № 306-р).

Розпорядженням № 306-р погоджена пропозиція Мінтрансзв’язку щодо передачі державного майна, яке не увійшло до статутних фондів відкритих акціонерних товариств «Київський річковий порт»та «Кременчуцький річковий порт», до сфери управління зазначеного Міністерства.

В додатку до розпорядження № 306-р міститься перелік державного майна, яке не увійшло до статутних фондів відкритих акціонерних товариств «Київський річковий порт»і «Кременчуцький річковий порт»та передається до сфери управління Мінтрансзв’язку.

До зазначеного переліку входить, зокрема, берегоукріплення причалу «Парк Примакова» (60 погонних метрів), інвентарний номер 1599.

19.07.2007 Фондом державного майна України та Міністерством транспорту та зв’язку України видано спільний наказ № 1211/614 «Про передачу державного майна»(далі –наказ № 1211/614).

Відповідно до пп. 2–4 наказу № 1211/614 регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву та регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області після проведення інвентаризації державного майна, визначеного в розпорядженні № 306-р, уповноважені здійснити передачу цього майна Міністерству транспорту та зв’язку України; відкритому акціонерному товариству «Київський річковий порт»та відкритому акціонерному товариству «Кременчуцький річковий порт»наказано зняти з балансу, а ДП «Адміністрація річкових портів»–прийняти на баланс зазначене державне майно.

17.08.2007 Міністерство транспорту та зв’язку України на виконання наказу № 1211/614 видало наказ № 721 «Про впорядкування управління державним майном», яким за ДП «Адміністрація річкових портів»на праві господарського відання закріплене державне майно, передане в управління Мінтрансзв’язку, що не ввійшло до статутних фондів ВАТ «Київський річковий порт»та ВАТ «Кременчуцький річковий порт».

19.09.2007 Фонд державного майна України та Міністерство транспорту та зв’язку України видали спільний наказ за № 1514/827, в якому наказ № 1211/614 викладено в новій редакції та передбачено утворення комісії з питань передачі державного майна, що в процесі приватизації не увійшло до статутних фондів та знаходиться на балансах відкритих акціонерних товариств «Київський річковий порт»та «Кременчуцький річковий порт», якій наказано в місячний строк передати до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України на баланс ДП «Адміністрація річкових портів»вищевказане державне майно, оформивши акт приймання-передачі за встановленою формою.

19.09.2007 комісія, створена відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 17.08.2007 № 721, склала акт приймання-передачі державного майна, яке не ввійшло до статутного фонду ВАТ «Київський річковий порт», до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України, на підставі якого майно, визначене в додатку 1 до акту приймання-передачі, передане в управління Міністерства транспорту та зв’язку України.

Як слідує з додатку 1 до акту приймання-передачі, до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України перейшло, зокрема, майно під інвентарним номером 1599 –причал «Парк Примакова».

Проте, в акті приймання-передачі не зазначено, що державне майно, зазначене в додатку 1, передається на баланс Відповідача-1, як на цьому наполягає останній.

Водночас, 21.09.2007 ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 8/50 за позовом ВАТ «Київський річковий порт», ВАТ «Кременчуцький річковий порт»до Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України, Міністерства транспорту та зв’язку України, третя особа –ДП «Адміністрація річкових портів», про визнання протиправним та скасування розпорядження від 23.05.2007 № 306-р та наказу від 19.07.2007 № 1211/614 зупинено дію зазначених наказу та розпорядження.

Відповідно до ч. 3 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб’єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб’єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов’язковою для виконання.

З наведеного слідує, що договір про надання послуг був укладений між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 в період, коли дія розпорядження № 306-р та наказу № 1211/614, якими передбачалась передача причалу «Парк Примакова»на баланс Відповідача-1, була зупинена.

18.04.2008 постановою окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 8/50 визнані протиправними та скасовані розпорядження від 23.05.2007 № 306–р «Про передачу майна до сфери управління Мінтрансзв’язку»та спільний наказ Фонду державного майна України та Міністерства транспорту та зв’язку України від 19.07.2007 № 1211/614 «Про передачу державного майна» (зі змінами, внесеними спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства транспорту та зв’язку України від 19.09.2007 № 1514/827).

19.12.2008 ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду зазначена постанова залишена в силі, відтак згідно з ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства постанова окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2008 у справі № 8/50 набрала законної сили 19.12.2008.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про судоустрій України»судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об’єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованим посилання Відповідача-2 на те, що право Відповідача-1 на укладення договору про надання послуг не потребує доведення, оскільки встановлене рішенням Печерського районного суду міста Києва від 03.07.2008 у цивільній справі № 2-818-1/08 за позовом ОСОБА_6 до ДП «Адміністрація річкових портів»та ТОВ «Чардаш»про визнання недійсним договору надання послуг.

Зі встановлених обставин справи вбачається, що спір між сторонами в даній справі виник у зв’язку з невизнанням Прокуратурою та Позивачем права Відповідача-1 на укладення договору з Відповідачем-2 щодо державного майна –пасажирського причалу «Парк Примакова».

Дослідивши всебічно та об’єктивно матеріали справи, заслухавши та прийнявши до уваги пояснення представників осіб, що беруть участь у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою —третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Однією з вимог, додержання якої згідно з ч. 2 ст. 203 ЦК України необхідне для чинності правочину, є наявність в особи, що вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Згідно з ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно з п. 1 Статуту Позивача в редакції, зареєстрованій державним реєстратором Подільської районної у місті Києві державної адміністрації від 27.09.2005, Позивач є державним унітарним підприємством та діє як державне комерційне підприємство, що засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 ГК України майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.

В ч. 1 ст. 136 ГК України визначено, що право господарського відання є речовим правом суб’єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

З наведених положень чинного законодавства слідує, що Відповідач-1 як державне комерційне підприємство може володіти тим майном, що закріплюється за ним на праві господарського відання власником такого майна або уповноваженим ним органом.

Згідно з п. 149 Закону України “Про Державну програму приватизації” від 18.05.2000 р. №1723-ІІІ Фонд державного майна України проводить інвентаризацію державного майна, яке не включено до статутних фондів відкритих акціонерних товариств, та приймає рішення щодо подальшого його використання або приватизації відповідно до законодавства.

Відповідно до підпункту «з»п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» Фонд державного майна України за пропозицією уповноважених органів управління приймає рішення про подальше використання державного майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських організацій, але перебуває на їх балансі.

Таким чином, органом, що уповноважений управляти майном, яке не включене до статутного фонду ВАТ «Київський річковий порт», зокрема пасажирським причалом «Порт Примакова», є Фонд державного майна України.

Судом встановлено, що на момент укладення договору про надання послуг між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 дія спільного наказу Фонду державного майна України та Міністерства транспорту та зв’язку, яким передбачалася передача на баланс Відповідача-1 державного майна, що не ввійшло до статутного фонду ВАТ «Київський річковий порт», була зупинена, а в подальшому зазначений наказ був скасований як такий, що не відповідає вимогам законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що в подальшому Фондом державного майна України не приймалося рішення щодо закріплення за Відповідачем-1 на праві господарського відання майна, яке не ввійшло до статутного фонду ВАТ «Київський річковий порт», зокрема пасажирського причалу «Парк Примакова».

Відтак, суд визнає, що Відповідач-1 не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення договору про надання послуг зі стоянки біля причалу «Парк Примакова» з Відповідачем-2, оскільки зазначений причал не був закріплений за ним на праві господарського відання на підставі відповідного рішення Фонду державного майна України.

Отже, позовні вимоги щодо визнання недійсним договору № 85/01-12 про надання послуг від 01.12.2007, укладеного між Відповідачем-1 та Відповідачем-2, підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

В ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, —відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оскільки Відповідачем-2 не було надано будь-яких доказів на підтвердження наявності передбачених законом підстав для знаходження його несамохідного судна –плавресторану-готелю біля причалу «Парк Примакова», крім договору про надання послуг, недійсність якого встановлена вище, позовні вимоги щодо зобов’язання Відповідача-2 звільниити пасажирський причал «Парк Примакова»також підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір № 85/01-12 про надання послуг від 01.12.2007, укладений між державним підприємством «Адміністрація річкових портів»(04071, м. Київ, вул. Електриків, 14; код ЄДРПОУ 33404067; р/р 26008014038960 в філії ВАТ «Укрексімбанк»в м. Києві, МФО 380333) та товариством з обмеженою відповідальністю «Чардаш»(01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 28/19, офіс 2; код ЄДРПОУ 32525732; р/р 26006194435 у ВАТ «Райффайзен Банк АВАЛЬ», МФО 380805).

Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю «Чардаш»(01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 28/19, офіс 2; код ЄДРПОУ 32525732; р/р 26006194435 у ВАТ «Райффайзен Банк АВАЛЬ», МФО 380805) звільнити державне майно: пасажирський причал «Парк Примакова»(інвентарний № 1599), 35 погонних метрів, за адресою: м. Київ, вул. Набережне шосе, та привести його у придатний для використання стан у десятиденний термін з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з державного підприємства «Адміністрація річкових портів»(04071, м. Київ, вул. Електриків, 14; код ЄДРПОУ 33404067; р/р 26008014038960 в філії ВАТ «Укрексімбанк»в м. Києві, МФО 380333) в дохід бюджету 85,00 грн. (вісімдесят п’ять гривень 00 коп.) державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Чардаш»(01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 28/19, офіс 2; код ЄДРПОУ 32525732; р/р 26006194435 у ВАТ «Райффайзен Банк АВАЛЬ», МФО 380805) в дохід бюджету 85,00 грн. (вісімдесят п’ять гривень 00 коп.) державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Хрипун О.О.