Постанова № 80925384, справа № 808/1645/18

Дата ухвалення

26 березня 2019 р.

Суд

Третій апеляційний адміністративний суд

Форма судочинства

Адміністративне

Категорія

податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість)

Інстанція

Апеляційна

Регіон

Дніпропетровська область

Суддя

Добродняк І.Ю.

Надійшло до реєстру

4 квітня 2019 р.

Оприлюднено

5 квітня 2019 р.

Оригінал: Єдиний державний реєстр судових рішень

Текст

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2019 року	м. Дніпро	справа № 808/1645/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТД АККУМТРЕЙД»

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року (головуючий суддя Татаринов Д.В.)

у справі № 808/1645/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТД АККУМТРЕЙД»

до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД АККУМТРЕЙД» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0055644901 від 12 квітня 2018 року на суму штрафу в розмірі 26657,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що причиною реєстрації податкових накладних з запізненням, стала відсутність у суб'єкта господарювання вільних обігових коштів, які можливо було перераховувати на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ та відсутність таких коштів в самій системі електронного адміністрування ПДВ з акумульованих реєстрацією податкових накладних постачальниками з огляду на блокування його можливості реєстрації податкових накладних. Таким чином, позивач вважає, що несвоєчасне реєстрація податкових накладних відбулась з поважних причин, тому до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції визначені оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суд зазначив, що наявність або відсутність коштів на рахунках у підприємства при здійсненні ним підприємницькою діяльність не може бути поважною причиною та не виключає вини самого підприємства у пропущенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 10 календарних днів.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду як таке, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. Позивач зазначає, що судом не надано належної правової оцінки всім аргументам позивача, наданим ним доказам, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, відмовляючи у задоволенні позовних вимог.

Судом не враховано подані позивачем докази: податкові накладні за поставлений у грудні 2017 року товар від контрагента-постачальника ТОВ «ВП «Аккумпром», квитанції та рішення комісії ДФС України, з яких вбачається, що податкові накладні зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку через зупинення їх реєстрації податковим органом. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що блокування реєстрації податкових накладних контрагента та відсутність вільних грошових коштів у суб'єкта господарювання, які можливо було перерахувати на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ та відсутність таких коштів в самій системі електронного адміністрування ПДВ не може виключати вини підприємства, тому що законодавством визначено обов'язковість наявності таких коштів на спеціальних рахунках підприємства та є підставою реєстрації податкових накладних.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає винесене судом першої інстанції рішення законним та обґрунтованим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, Олександрівським управлінням у м. Запоріжжі ГУ ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість TOB «ТД АККУМТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 41658262) за грудень 2017 року з питання своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт перевірки № 0418/08-01-49-01/41658262 від 28 лютого 2018 року.

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України платником несвоєчасно зареєстровано виписані в період з 07.12.2017 по 15.12.2018 податкові накладні, що підлягають наданню покупцю - платнику ПДВ, в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (кількість днів простроченої реєстрації 10).

На підставі акту перевірки ГУ ДФС України Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення № 0055644901 від 12 квітня 2018 року, яким до TOB «ТД АККУМТРЕЙД» застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 26657,04 грн. в розмірі 10% на підставі п.120-1.1 ст. 120-1 ПК України.

Факт реєстрації податкових накладних з порушенням граничного терміну позивач не спростовує. Вважає, що така реєстрації відбулась не з вини підприємства, а через недостатність коштів (ліміту) на електронному рахунку системи електронного адміністрування ПДВ. При цьому спроба отримати позику від залучення грошових коштів від сторонніх суб'єктів господарювання не принесла успіху, внаслідок чого невчасна реєстрація податкових накладних знаходиться поза зоною контролю підприємства, що свідчить про відсутність умислу на вчинення правопорушення.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 ПК України в редакції станом на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

За правилами п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Одночасно цим же п.201.10 ст.201 ПК України встановлено, що платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Згідно п.п. 200-1.1, 200-1.2 ст. 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за визначеною цим пунктом формулою.

При цьому одним із показників, які враховуються при обчисленні вказаної суми, є загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (SНаклОтр).

Відповідно до п.12 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 569 від 16.10.2014, якщо сума, обчислена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник податку повинен зареєструвати в Реєстрі, такий платник перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на електронний рахунок.

Відповідно до п.13 вказаного Порядку ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.22 Порядку № 569 у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань:

1) платник податку у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка;

2) Казначейство перераховує кошти в межах їх залишку на такому рахунку. При цьому залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачений до бюджету, обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі шляхом перерахування до бюджету коштів, що перераховуються на електронний рахунок.

За правилами п.200-1.4 ст.200-1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;

б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4-1 статті 43 цього Кодексу.

За позицією позивача, оскільки передумовами для реєстрації податкових накладних є поповнення електронного рахунку або наявність достатньої суми податкового кредиту з податку на додану вартість за отриманими податковими накладними, недостатність коштів (ліміту) на електронному рахунку системи електронного адміністрування ПДВ за умов проведення позивачем певних заходів для залучення грошових коштів свідчить про відсутність у нього умислу на вчинення правопорушення, що має наслідком звільнення від відповідальності за його вчинення.

За загальними положеннями (ст.109 Податкового кодексу України) податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, апеляційний суд погоджується з доводами позивача, якщо неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації податкових накладних відбулось за відсутності вини платника податків, це виключає протиправність його діянь, та як наслідок, притягнення його до відповідальності

Втім суд вважає за необхідне зазначити, що для притягнення платника до відповідальності відповідно до норм податкового законодавства форма вини (умисел чи необережність) не має значення, тому відсутність в діях платника податку умислу не є достатньою підставою для звільнення його від відповідальності.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції, що наявність або відсутність коштів на рахунках у підприємства при здійсненні ним підприємницької діяльності не може бути поважною причиною та не виключає вини самого підприємства у пропущенні термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на 10 календарних днів.

Надаючи оцінку наведеним позивачем доводам, суд першої інстанції вірно вказав, що блокування реєстрації податкових накладних контрагента та відсутність вільних грошових коштів у суб'єкта господарювання, які можливо було перераховувати на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ та відсутність таких коштів в самій системі електронного адміністрування ПДВ, не є свідченням відсутності вини підприємства, тому що на законодавчому рівні визначено обов'язковість наявності таких коштів на спеціальних рахунках підприємства та є підставою реєстрації податкових накладних.

При цьому слід зазначити, що питання дотримання контрагентами позивача вимог податкового законодавства, взаємовідносин позивача з третіми особами або вчинення ними певних дій не впливає на виконання встановленого Податковим кодексом України обов'язку позивача як платника податків зареєструвати податкові накладні в установлені строки.

З наявних в матеріалах справи доказів судом не встановлено створення контролюючим органом перешкод у поповненні рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, як не встановлено і фактів протиправного блокування контролюючим органом реєстрації податкових накладних контрагента позивача в якості визначених позивачем можливих умов унеможливлення реєстрації податкових накладних в межах строків, встановлених законодавством.

Отже, суд дійшов висновку, що неналежне виконання позивачем вимог податкового законодавства - несвоєчасна реєстрація податкових накладних мало місце за обставин, які не виключають вину позивача, тому накладення штрафу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням є правомірним.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТД АККУМТРЕЙД» залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 808/1645/18 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Н.А. Бишевська

суддя Я.В. Семененко