Рішення № 761684, справа № 27/282

Дата ухвалення: 19 червня 2007 р.
Суд: Господарський суд міста Києва
Форма судочинства: Господарське
Інстанція: Перша
Регіон: м. Київ
Суддя: Дідиченко М.А.
Надійшло до реєстру: 4 липня 2007 р.
Оприлюднено: 23 серпня 2007 р.

Оригінал: Єдиний державний реєстр судових рішень

Текст

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/282

19.06.07

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансконтинент»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатів Україна»

про стягнення 7945,51 грн.

Суддя: Дідиченко М.А.

Секретар: Приходько Є.П.

Представники:

від позивача Ростоцька О.М. –довіреність від 14.06.07р.

від відповідача Хрипко І.І. –довіреність № 205 від 21.05.07р.

Туригіна О.О. –довіреність № 206 від 21.05.07р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Договором-заявкою від 20.03.06р. у розмірі 6977,00 грн. –основного боргу, 231,45 грн. –3% річних та 737,06 грн. –індексу інфляції.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.05.2007р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 19.06.2007р.

Позивач у судових засіданнях позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та стверджував, що сплатив частину заборгованості у розмірі 1000,00 грн.

Крім того, відповідач клопотав про відкладення розгляду справи, для можливості укласти з позивачем мирову угоду.

Позивач заперечував проти відкладення розгляду справи та стверджував, що не бажає підписувати з відповідачем мирову угоду.

Позивач підтвердив факт надходження коштів від відповідача у розмірі 1000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2006р. між сторонами було укладено Договір-заяву (далі –договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язаний був виконати перевезення вантажу, а відповідач зобов’язувався оплатити перевезення.

У п. 11 договору сторони встановили, що вартість перевезення становить 7977,00 грн.

Згідно п. 12 договору, відповідач зобов’язувався сплатити вартість перевезення протягом 7-10-ти банківських днів з моменту отримання оригіналів документів.

На підставі наданих сторонами доказів, судом встановлено, що позивач виконав перевезення вантажу, що підтверджується Міжнародною товарно-транспортної накладною А № 689033 та Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0051 від 29.03.06р.

Відповідач у вказаний у договорі строк розрахувався з позивачем частково у розмірі 1000,00 грн. та на момент подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становила 6977,00 грн.

Відповідач у судовому засідання стверджував, що після порушення провадження у справі, перерахував позивачу 1000,00 грн.

Позивач підтвердив факт надходження коштів від відповідача у розмірі 1000,00 грн.

Відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що відповідач сплатив позивачу частину заборгованості у розмірі 1000,00 грн., то суд припиняє провадження у справі в частині стягнення з відповідача 1000,00 грн., оскільки між сторонами не залишилось в цій частині неврегульованих питань.

Відповідно до ч.5 ст. 306 Господарського кодексу України, загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються Господарським кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч.1 ст. 307 ГК України).

Перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі (ч.1 ст. 313 ГК України).

Згідно ч.1 ст. 311 ГК України, плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов'язаних з перевезенням, визначається за цінами, встановленими відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі вищевикладеного, суд задовольняє вимогу позивач про стягнення з відповідача 5977,00 грн.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 231,45 грн. та індексу інфляції у розмірі 737,06 грн. за період з 13.04.06р. по 11.05.07р.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що сторони 29.03.06р. підписали Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0051.

Таким чином, відповідач повинен був розрахуватись з позивачем до 13.04.07р.

Отже, саме з 13.04.07р. позивач вправі нараховувати 3% річних та індекс інфляції.

Позивач надав суду розрахунок 3% річних та індексу інфляції, який суд вважає обґрунтованим та вчиненим з урахуванням вимог чинного законодавства.

На підставі вищевикладеного, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% річних та індексу інфляції у повному обсязі.

Оскільки відповідач сплатив позивачу частину заборгованості вже після порушення провадження у справі, то суд, відповідно до ст.49 ГПК України, вирішив покласти на відповідача витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у повному обсязі.

Приймаючи до уваги вищезазначене та керуючись ст.ст. 33,34,49,80,82-85 Господарського процесуального кодексу, ст.ст. 224,306,307,311 ГК України, ст.ст. 525,526 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатів Україна»(04080, м. Київ, вул. В. Хвойки, буд. 118, кв. 14, код ЄДРПОУ 32421704) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариства «Трансконтинент»(юридична адреса: 79039, м. Львів, вул. Золота, 25/40; фактична адреса: 79035, м. Львів, вул. Пасічна, 127, оф. 12, код ЄДРПОУ 33169697) заборгованість у розмірі 5977,00 грн., державне мито у розмірі 102,00 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 1000,00 грн.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Дідиченко М.А.