Рішення № 654656, справа № 3/250-07

Дата ухвалення

14 травня 2007 р.

Суд

Господарський суд Сумської області

Форма судочинства

Господарське

Категорія

Інший

Інстанція

Перша

Регіон

Сумська область

Суддя

Левченко П.І.

Надійшло до реєстру

24 травня 2007 р.

Оприлюднено

28 серпня 2007 р.

Оригінал: Єдиний державний реєстр судових рішень

Текст

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.05.07

Справа № 3/250-07.

Господарський суд Сумської області , у складі судді Левченко П.І. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Машдеталь » ,

м. Суми

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ Станкоремонтний завод ”, смт. Новопокровка Чугуївського району Харківської області

про визнання договору недійсним

За участю представників сторін :

від позивача – Єрженкова Н.В.

від відповідача – Проскурін Е.Г.

Суть спору : позивач просив суд визнати недійсним договір , укладений між сторонами, від 20.09.2006 року № 41 , посилаючись на порушення відповідачем вимог п. 5 ст. 203 ЦК України .

27.04.2007 року , позивач подав заяву про зміну позовних вимог і крім вищезгаданої позовної вимоги просить суд стягнути з відповідача на свою користь в рахунок відшкодування збитків 14 172 грн. 82 коп. , які нараховані у зв’язку з прострочкою повернення коштів , у тому числі : 12 000 грн. 00 коп. основного боргу , 792 грн. 00 коп. індексу інфляції , 207 грн. 12 коп. три проценти річних та 1 173 грн. 70 коп. пені.

Відповідач у своєму відзиві на позов просить передати справу на розгляд господарського суду Харківської області .

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін , господарський суд встановив:

Дана справа прийнята господарським судом Сумської області до свого провадження з додержанням правил підсудності , оскільки позовні вимоги , зазначені в позовній заяві, стосувалися лише визнання договору недійсним, а за спірним договором позивач мав передати майно, а відповідач мав сплатити кошти , тому, справа може розглядатися як в м. Суми так і в м. Харкові , оскільки позов подано було до господарського суду Сумської області , то не було підстав для передачі його до господарського суду Харківської області ( ст. 15 ГПК України ) .

Згідно ст. 17 ГПК України , справа, прийнята судом з додержанням правил підсудності , повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду .

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги щодо визнання договору від 20.09.06 року № 41 недійсним , позивач зазначає , що відповідач своїми діями порушив вимоги п.5 ст. 203 ЦК України, оскільки уклав договір, не передбачаючи при цьому виникнення для себе жодних правових наслідків. На неоднократні звернення з проханням сплатити за товар відповідач не реагує, не вважаючи себе зобов’язаним за договором. Тому, позивач заперечує проти дійсності договору .

Крім того, позивач зазначає , що відповідач підтвердив свою заборгованість перед ним актом звірки за період з 01.09.06 року по 31.10.06 року в сумі 12 000 грн. 00 коп., але борг не сплачує .

Керуючись ст.ст. 216, 530, 611, 625 ЦК України , позивач просить визнати недійсним договір і відшкодувати збитки 14 172 грн. 82 коп. , які нараховані в зв’язку з прострочкою повернення коштів , у тому числі основний борг, інфляційні , річні та пеню .

При цьому позивач зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 216 ЦК України , якщо із вчиненим недійсного правочину другій стороні завдано збитків , вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Суд вважає такі позовні вимоги позивача необґрунтованими і не підлягаючими задоволенню.

Умовами договору № 41 від 20.09.2006 року сторони передбачили попередню оплату вартості станка в сумі 12 000 грн. 00 коп. відповідачем на рахунок позивача. ( п. 3.2 договору).

Строк , у який мав здійснити попередню оплату відповідач, сторони в договорі не визначили , тобто, цей строк не обмежений і не здійснивши попередньої оплати відповідач не порушив умов договору , не порушив взятих на себе зобов’язань здійснити у невизначений час попередню оплату станка, який потім мав поставити позивач ( після отримання попередньої оплати) .

Згідно п. 4.3 договору поставка станка на територію покупця ( відповідача) здійснюється продавцем (покупцем) на протязі п’яти банківських днів після отримання попередньої оплати .

Позивач , не отримавши попередньої оплати , порушивши умови договору , якими передбачена поставка лише після отримання попередньої оплати , здійснив поставку станка на склад відповідача 27.09.2006 року , що позивач підтверджує копією довіреності ЯМД № 619687 від 27.09.2006 року , виданої відповідачем Бурдюку Олексію Павловичу на отримання від позивача станка та копією акту звірки за період з 01.09.06 року по 31.10.06 року між сторонами, в якому зазначено виникнення сальдо на користь позивача 27.09.2006 року в сумі 12 000 грн. 00 коп.

Представник відповідача факту отримання станка від позивача не заперечує.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень .

Позивач не довів суду обґрунтованості своїх позовних вимог.

Як свідчать матеріали справи , зокрема, умови договору від 20.09.2006 року № 41, сторони визначили , що поставка станка позивачем здійснюється лише після перерахування відповідачем 100 % попередньої оплати за станок на рахунок позивача.

Таким чином , в порушення умов договору на свій страх і ризик позивач здійснив поставку станка на склад відповідача .

За таких обставин, порушення умов договору мало місце лише зі сторони позивача ( порушено п. 4.3 договору ) , а з боку відповідача відсутнє порушення умов договору ,оскільки строк , у який він мав здійснити попередню оплату в договорі не обумовлено .

Тому, збитки позивача спричинені йому внаслідок порушення умов договору від 29.09.2006 року № 41 ним самим.

Вина відповідача в заподіянні збитків позивачеві відсутня. Відсутні й підстави для визнання договору недійсним , оскільки посилання позивача на ч. 5 ст. 203 ЦК України та на ст. 215 ЦК України є необґрунтованим.

Як свідчить зміст договору , відповідач домовився отримати від позивача станок лише після здійснення ним 100 % попередньої оплати на рахунок позивача , і не раніше .Оскільки строк здійснення попередньої оплати сторони не визначили , то відповідач мав здійснити таку оплату тоді, коли в нього б настала така можливість чи така необхідність. Нездійснення попередньої оплати позивачем не є порушенням умов договору , а отже й не може ставитися в вину відповідачеві .

Натомість , відповідач в порушення умов договору здійснив поставку станка на склад відповідача і своїми діями заподіяв собі збитки.

Підстави для визнання договору недійсним відсутні , оскільки відповідач обумовив з позивачем здійснення поставки станка обов’язковою попередньою оплатою. Не отримавши попередньої оплати позивач не повинен був здійснити поставку станка. Поряд з цим , факт отримання станка, доставленого позивачем на склад відповідача всупереч умовам договору , не породжував ніяких зобов’язань з боку відповідача.

Позивач не надав суду доказів зміни умов договору , а також доказів звернення до відповідача з вимогою оплати станка.

Зважаючи на все вищевикладене , позовні вимоги позивача, які він обґрунтовує п. 5 ст. 203 , ст. 215, ст. 216 ЦК України і які полягають в визнанні договору недійсним та в відшкодуванні винною стороною збитків у зв’язку із вчиненням недійсного правочину , не підлягають задоволенню у зв’язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

Згідно ст. 526 ЦК України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України .

Порушення умов договору мало місце лише зі сторони позивача, а тому вищезгадані позовні вимоги до відповідача є безпідставними.

Згідно ст. ст. 44,49 ГПК України на позивача всі судові витрати у даній справі покладаються на позивача .

Позивач , подаючи заяву про зміну позовних вимог не доплатив державного мита 39 грн. 72 коп. , а тому ця сума держмита стягується з позивача в доход державного бюджету .

На підставі всього вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 46, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. В задоволенні позову відмовити повністю .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Машдеталь» ( 40012, м. Суми вул.Харківська, 122 ; код ЄДРПОУ 31499288) в доход державного бюджету ( 22090200, символ звітності банку 095) 39 грн. 72 коп. державного мита .

3. Видати наказ після набранням рішення законної сили .

4. Копію рішення надіслати сторонам по справі.

Повний текст рішення підписано 18 травня 2007 року.