Постанова № 5791532, справа № 7/530-пн-08

Дата ухвалення

26 травня 2009 р.

Суд

Запорізький апеляційний господарський суд

Форма судочинства

Господарське

Категорія

Застосування законодавства про приватизацію

Інстанція

Апеляційна

Регіон

Запорізька область

Суддя

Хуторной В.М.

Надійшло до реєстру

12 червня 2009 р.

Оприлюднено

15 липня 2010 р.

Оригінал: Єдиний державний реєстр судових рішень

Текст

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.05.09 Справа №7/530-пн-08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Хуторной В.М. судді Хуторной В.М. , Зубкова Т.П. , Кричмаржевський В.А.

при секретарі Пересаді О.В.

В присутності представників позивача – ОСОБА_1, довіреність № 549083 від 19.12.08 р.; від відповідача – не з’явився, від прокуратури – Толсторебров І.М., прокурор;

Розглянувши в судовому засіданні апеляційне подання заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Херсонської міської ради на рішення господарського суду Херсонської області від 19.12.2008 р. по справі №7/530-ПН-08

за позовом – Приватного підприємця ОСОБА_3, м. Херсон (далі ПП ОСОБА_3);

до відповідача – Фонду комунального майна Херсонської міської ради, м. Херсон (далі ФКМ Херсонської міської ради);

за участю прокурора

про визнання права на приватизацію та зобов’язання включити об’єкт комунального майна до переліку об’єктів програм приватизації

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 984 від 26.05.2009 р. справу № 7/530-ПН-08 передано для розгляду колегії у складі: Хуторной В.М. (головуючий, доповідач), Зубкова Т.П., Кричмаржевський В.А., якою справа прийнята до свого провадження.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 19.12.2008 р. по справі № 7/530-ПН-08 (суддя Задорожна Н.О.) позовні вимоги задоволено. Визнано за позивачем право на приватизацію нежитлового приміщення площею 188,4 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 у м. Херсоні, зобов'язано ФКМ Херсонської міської ради включити нежитлове приміщення площею 188,4 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 у м. Херсоні до переліку об'єктів програми приватизації, що підлягають відчуженню шляхом викупу на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, судові витрати покладено на відповідача.

Вказане рішення мотивовано тим, що суд визнає за позивачем право на відчуження шляхом викупу орендованого приміщення і зобов’язує відповідача включити його до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, через обґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, заступником прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі ФКМ Херсонської міської ради подано до Запорізького апеляційного господарського суду апеляційне подання, в якому прокурор вказує, що господарським судом при прийнятті рішення порушено норми процесуального та матеріального права, судом не в повній мірі з’ясовано обставини, що мають значення для справи. Так, задовольняючи вимоги позивача, суд не призначив відповідну експертизу, чим порушив вимоги ст. ст. 32, 34, 41 ГПК України, оскільки, на думку скаржника, тільки висновок судово – будівельної експертизи щодо вартості поліпшень орендованого майна є необхідним доказом для правильного вирішення спору по справі. Вважає, що саме на підставі цього доказу буде встановлено факт проведення ремонтних робіт, вартість яких складає більше 25% вартості об’єкта оренди, що відповідно надає право позивачу на першочерговий викуп об’єкта оренди. Крім того, відповідна експертиза надала б відповідь про те чи є орендоване приміщення допоміжним житлового будинку і чи можливо в такому разі проводити його приватизацію. Просить суд рішення по справі №7/530-ПН-08 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Прокурор в судовому засіданні підтримує доводи апеляційної скарги та заперечує проти доводів відповідача.

ПП ОСОБА_3, позивач по справі у відзиві на апеляційну скаргу вказує на законність та обґрунтованість судового рішення. Просить суд апеляційне подання заступника прокурора Херсонської області залишити без задоволення, а рішення господарського суду від 19.12.2008 р. по даній справі – без змін.

Представник позивача у судовому засіданні заперечує проти доводів апеляційної скарги та підтримує доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

ФКМ Херсонської міської ради, відповідач по справі, відзиву на апеляційну скаргу не надав, вимоги суду щодо надання витребуваних документів, не виконав, свого представника в судове засідання не направив, про дату час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Телеграмою від 26.05.09 р. просив розгляд справи відкласти через хворобу представника. Вказане клопотання колегією суддів відхилено як необґрунтоване.

За заявою представника позивача, прокурора судовий процес здійснювався без застосування технічних засобів фіксації, за їх згодою, в судовому засіданні 26.05.09 р., було проголошено лише вступну та резолютивну частину постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Сутність спору.

27.08.2007 р. між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради (Орендодавець, відповідач у справі) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (Орендар, позивач у справі) було укладено договір оренди комунального майна міської територіальної громади № 1289 (далі договір оренди № 1289), за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежилі приміщення будинку АДРЕСА_1, загальною площею 188,4 кв. м., що знаходяться на балансі Управління житлового господарства міської ради, вартість яких визначено відповідно до незалежної оцінки, зробленої ПП «Собрі» станом на 25.06.2007 р. та становить 377523 грн., які необхідні йому для здійснення підприємницької та іншої діяльності (розділ 1 договору № 1289).

Строк дії договору оренди № 1289 встановлено до 25.08.2010 р. (п. 11.1).

Позивачем за власні кошти з дозволу Орендодавця було зроблено невідокремлювальні поліпшення орендованого майна на суму 95549 грн.

В подальшому позивач звернулась із заявою до відповідача про включення орендованого майна до Програми відчуження комунального майна Херсонської міської територіальної громади.

Листом № 1018 від 03.09.2008 р. відповідач відмовив позивачу щодо включення орендованого майна до Програми відчуження нежилих приміщень по вказаній адресі, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Предметом розгляду в суді першої інстанції було визнання права на приватизацію та зобов’язання відповідача включити об’єкт комунального майна до переліку об’єктів програм приватизації.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 19.12.2008 р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі, з чим не погодився прокурор та оскаржує його в апеляційному порядку.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційне подання таким, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції визначено: недоведеність факту здійснення ПП ОСОБА_3 поліпшень орендованого майна за договором оренди № 1289 на суму, що складає не менше 25% його залишкової вартості, та визначення спірного майна в якості допоміжного приміщення житлового будинку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог про визнання права на приватизацію за позивачем в порядку ст. 51 Закону України «Про Державну програму приватизації» (на 2000-2002 роки) від 18.05.2000 р. № 1723-III.

Згідно ст. 51 Закону України «Про Державну програму приватизації» (на 2000-2002 роки) від 18.05.2000 р. № 1723-III, у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про Державну програму приватизації» (на 2000-2002 роки) від 18.05.2000 р. № 1723-III, продаж об'єктів групи А здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та цієї Програми.

Так, 02.01.08 р. між ПП ОСОБА_3 (замовник) та ПП ОСОБА_7 (виконавець) було укладено договір підряду, згідно п. 1.1 змовник доручив, а виконавець зобов’язався виконати капітальний ремонт нежилих приміщень загальною площею 188,4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, орендованих ПП ОСОБА_3 за договором оренди № 1289. Вартість за кошторисом складає 95549 грн.

Кошторис на капітальний ремонт нежилих приміщень загальною площею 188,4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, в сумі 95549 грн. було погоджено заступником міського голови м. Херсона та начальником управління капітального будівництва Херсонської міської ради.

Доводи прокурора з приводу недоведеності здійснення ПП ОСОБА_3 поліпшень орендованого майна за договором оренди № 1289 на суму, що складає не менше 25% його залишкової вартості, є помилковими та спростовуються наведеними обставинами, а також актом приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2008 року на суму 95549 грн., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2008 р. на ту ж суму, квитанціями ПП ОСОБА_7 про оплату підрядних робіт за договором оренди № 1289 в період з січня 2008 року по березень 2008 року, та аудиторським висновком «Про підтвердження джерел фінансування здійснених невід’ємних поліпшень орендованого комунального майна, розташованого в буд. АДРЕСА_1 в м. Херсоні» від 23.06.08 р. ПП «ПАФ Аудит-М».

Пунктом 6.2 договору оренди № 1289 передбачено, що Орендар має право з дозволу Орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості.

Таким чином, ПП ОСОБА_3 дотримано вимоги договору оренди № 1289 щодо порядку внесення змін до складу орендованого майна, та здійснено поліпшення на суму, що складає 25,3% (95549 грн. х 100% : 377523 грн.) залишкової вартості нежилих приміщень загальною площею 188,4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та відповідно підтверджено право на приватизацію спірних нежилих приміщень.

Згідно ч. 2 ст. 20 ГК України та ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту прав суб’єктів господарювання є визнання наявності чи відсутності прав.

Обраний позивачем спосіб захисту свого законного інтересу обрано вірно та обґрунтовано належними доказами.

Щодо відмови ФКМ Херсонської міськради листом № 1018 від 03.09.2008 р. у включенні до Програми відчуження нежилих приміщень спірного об’єкту з огляду на нібито його кваліфікацію в якості «допоміжних приміщень» слід зазначити наступне.

Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 № 2482-XII, власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т.ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-III допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Судом першої інстанції правильно зазначено, що при вирішенні питання щодо належності приміщення до допоміжного, слід виходити не лише з його місця розташування у будинку, а також з того, чи є це приміщення допоміжним, в якому (чи в частині якого) знаходиться технічне обладнання (інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов та безпечної експлуатації квартир) без доступу до яких експлуатація житлового будинку не є можливою, чи використовувалось воно (його частина) для обслуговування будинку.

Відповідно до ст. ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач та прокурор, заперечуючи можливість приватизації позивачем спірних приміщень, мали б надати відповідні докази кваліфікації спірного майна в якості «допоміжного приміщення» житлового будинку, чого здійснено не було.

Натомість, як вбачається з договору оренди № 1289, Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради об’єкт договору передано в оренду для здійснення підприємницької та іншої діяльності, що спростовує призначення вказаного майна - забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку. Крім того, на вимогу апеляційного господарського суду позивачем також надано довідку Управління житлового господарства Херсонської міської ради № 1831, датованої жовтнем 2008 року, з якої вбачається, що орендовані позивачем нежилі приміщення загальною площею 188,4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, не є допоміжними приміщеннями житлового будинку у зв’язку відсутністю в них комунікацій.

Підсумовуючи викладене, господарський суд прийшов до вірного висновку, що на момент розгляду справи спірне нежитлове приміщення використовується позивачем на підставі договору оренди № 1289 для здійснення підприємницької діяльності, не відповідає статусу «допоміжного», є окремим об’єктом цивільно-правових (господарських) відносин та підлягає приватизації на загальних підставах. За таких обставин, колегія суддів вважає, що відмова відповідача щодо приватизації спірного об’єкту є неправомірною.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне змінити резолютивну частину оскаржуваного рішення щодо щодо зобов’язання Фонду комунального майна включити до переліку об’єктів програми приватизації спірних приміщень в силу наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» № 2171-XII (далі Закон про малу приватизацію), Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об’єктів, які перебувають відповідно у загальнодержавній власності, власності АРК та комунальної власності і піддягають:

- продажу на аукціоні;

- за конкурсом;

- викупу.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону про малу приватизацію включення об’єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації чи з ініціативи відповідних органів приватизації чи покупців.

Частина 5 ст. 7 Закону про малу приватизацію передбачає обов’язок органу приватизації (у разі відсутності підстав для відмови у приватизації) включити підприємство до переліків, зазначених у частині 1 цієї статті.

Таким чином, нормами чинного законодавства передбачена необхідність прийняття рішення місцевою радою про включення спірного приміщення до переліку об’єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу, за конкурсом або на аукціоні.

Здійснивши поліпшення орендованого майна на суму, що складає 25,3% (95549 грн. х 100% : 377523 грн.) його залишкової вартості, позивач може реалізувати своє право на приватизацію, але ж при дотриманні певної процедури, тобто після прийняття відповідною місцевою радою рішень про приватизацію та про включення до переліку об’єктів, які підлягають приватизації певним способом (аукціон, конкурс чи викуп).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційне подання заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Херсонської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 19.12.2008 р. по справі № 7/530-ПН-08 змінити.

Резолютивну частину рішення господарського суду Херсонської області від 19.12.2008 р. по справі № 7/530-ПН-08 викласти в наступній редакції:

«Позов задовольнити. Визнати за Приватним підприємцем ОСОБА_3 право на приватизацію нежитлового приміщення площею 188,4 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 у м. Херсоні.

Зобов’язати Фонд комунального майна Херсонської міської ради подати проект подання про включення нежитлового приміщення площею 188,4 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 у м. Херсоні до переліку об’єктів програми приватизації.

Стягнути з Фонду комунального майна Херсонської міської ради (73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 37, код ЄДР 24958630, рахунки не відомі) на користь Приватного підприємця ОСОБА_3 (73000, АДРЕСА_2, код ЄДР НОМЕР_1, рахунки не відомі) 85 грн. державного мита за подання позову, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили».

Головуючий суддя Хуторной В.М.

судді Хуторной В.М.

Зубкова Т.П. Кричмаржевський В.А.