Рішення № 5328652, справа № 21/113

Дата ухвалення: 10 вересня 2009 р.
Суд: Господарський суд Львівської області
Форма судочинства: Господарське
Інстанція: Перша
Регіон: Львівська область
Суддя: Масловська Л.З.
Надійшло до реєстру: 28 вересня 2009 р.
Оприлюднено: 25 червня 2010 р.

Оригінал: Єдиний державний реєстр судових рішень

Текст

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.09 Справа№ 21/113

За позовом: Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини 3002, м.Львів

до відповідача: ТзОВ “Міськбудмоноліт”, м.Львів

про стягнення 5883,89 грн.

Суддя Масловська Л.З.

Представники:

Від прокуратури –Майорчак В.М. –пом.прок.

від позивача - Кріль О.С. –нач.юр.служби

від відповідача – н/з

Представнику прокурора та позивача роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до ст.ст.20, 22 ГПК України.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено Військовим прокурором Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини 3002, м.Львів до ТзОВ “Міськбудмоноліт”, м.Львів про стягнення 5883,89 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 15.07.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.09.2009 року.

Представник позивача в судове засідання з’явився, подав докази часткової оплати відповідачем боргу в сумі 1000 грн.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №4533218 (в матеріалах справи).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників прокурора та позивача, суд встановив.

01 червня 2008 року між Війською частиною 3002 та ТзОВ “Міськбудмоноліт” укладено договір №37 про надання послуг.

У відповідності до вимог ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

Пунктом 1.1. даного договору визначено, що предметом є надання послуг з прибирання сміття та очищення території; очищення та прибирання приміщень; виконання земляних робіт; інші послуги.

Відповідно до п.2.1. договору виконавець виділяє в розпорядження замовника особовий склад в кількості 15 військовослужбовців щоденно, крім неділі з 9-00 до 18-00 год., обід з 12-00 до 13-00.

Пунктом 4.1. визначено, що за виконання робіт замовник розраховується з виконавцем із розрахунку 7 грн. за годину на одного військовослужбовця, в тому числі 20% ПДВ –1,166 грн. Загальна сума договору на місяць складає 18480 грн.

Розрахунок ведеться на підставі представленого виконавцем замовнику табеля виділення особового складу на роботи не пізніше 5-го числа кожного місяця (п.4.2. договору). За проведення робіт замовник розраховується з виконавцем шляхом перерахування коштів на реєстраційний рахунок виконавця до 8 числа наступного місяця (п.4.3.).

Відповідно до п.5.1. договір укладено строком до 31.12.2008 року.

Однак, відповідач належним чином не виконує своїх зобов’язань по сплаті за надані послуги, внаслідок чого заборгував перед позивачем станом на 10 червня 2009 року 5109 грн., що підтверджується матеріалами справи (рахунки, табеля).

В судове засідання позивачем подано докази оплати відповідачем боргу в сумі 1000 грн., а саме виписку з банку від 21.07.2009 року, яка знаходиться в матеріалах справи, тому стягненню підлягає 4109 грн. боргу.

У відповідності до п.4.4 вищевказного договору та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань”, позивачем провомірно нараховано пеню, яка відповідно до поданого розрахунку складає 774,89 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши докази по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, в частині стягнення 1000 грн. боргу слід провадження припинити.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 193, 233 ГК України, ст.ст. 627, 638 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. В частині стягнення боргу в сумі 1000 грн. - провадження припинити

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Міськбудмоноліт”, м.Львів, вул.Городоцька,367/2 (р/р 2600838613 у ВАТ СКБ “Дністер”, МФО 325509) на користь Військової частини 3002, м.Львів, вул.Кн.Ольги,105 (р/р №35223002000863 в УДК у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 08682683) – 4109 грн. боргу, 774,89 грн. пені.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Міськбудмоноліт”, м.Львів, вул.Городоцька,367/2 (р/р 2600838613 у ВАТ СКБ “Дністер”, МФО 325509) в дохід державного бюджету - 102 грн. державного мита.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Міськбудмоноліт”, м.Львів, вул.Городоцька,367/2 (р/р 2600838613 у ВАТ СКБ “Дністер”, МФО 325509) в дохід місцевого бюджету Личаківського р-ну м.Львова - 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Масловська Л.З.