Постанова № 367013, справа № 17/45/06-9/104/06

Дата ухвалення

14 липня 2006 р.

Суд

Запорізький апеляційний господарський суд

Форма судочинства

Господарське

Категорія

Інші розрахунки за продукцію

Інстанція

Апеляційна

Регіон

Запорізька область

Суддя

Шевченко Т.М.

Надійшло до реєстру

30 січня 2007 р.

Оприлюднено

3 вересня 2007 р.

Оригінал: Єдиний державний реєстр судових рішень

Текст

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.07.06 Справа №17/45/06-9/104/06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Шевченко Т. М. судді Шевченко Т. М. , Кагітіна Л.П. , Яценко О.М.

при секретарі: Шернік О.В.;

а участю представників:

позивача: Сухопарова Т.В., дов. б/н від 01.10.05р.;

відповідача: Колоянов В.А., дов. №02/12 від 28.12.05р.;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжябудопторг», м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 26.04.2006 року по справі №17/45/06-9/104/06

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діапринт», м. Олександрія Кіровоградської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжябудопторг», м.Запоріжжя

про стягнення 6366,37 грн.

СУТЬ СПОРУ:

30.01.2006 року ТОВ «Діапринт» звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжябудопторг» про стягнення 6366,37 грн. заборгованості за договором поставки товару, в тому числі 3916,18 грн. основного боргу, 127,17 грн. 3% річних, 1599,99 грн. збитків від інфляційних процесів, 723,04 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані умовами договору поставки, ст. 526, 625 ЦК України.

Рішенням господарського суду Запорізької області (суддя – Нечипуренко О.М.) від 26.04.2006р. позовні вимоги задоволені частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду Запорізької області, відповідач звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, провадження у справі припинити у зв’язку з відсутністю предмету спору.

В апеляційній скарзі відповідач, в обґрунтування своїх доводів, посилається на наступні обставини:

Відповідач стверджує, що товар від позивача він отримував на підставі накладних, а не відповідно до умов договору поставки №40з, що товар за накладними: №25 від 30.01.2004р. на суму 996,30 грн., за №101 від 29.04.2004 року на суму 119,58 грн., за № 218 від 28.10.2004 року на суму 1626,30 грн. не отримував. На час звернення позивача до суду з позовною заявою у нього дійсно існувала заборгованість у розмірі 1174,02 грн., яку він погасив в період розгляду спору у суді, тому вважає, що предмет спору був відсутній на час прийняття рішення, отже, господарський суд повинен був припинити провадження у справі. Стверджує, що господарським судом при розгляді спору дана неналежна оцінка зазначеним обставинам, порушені норми матеріального і процесуального права.

Позивач в письмовому відзиві на апеляційну скаргу і його представник в судовому засіданні зазначили, що рішення суду є законним і обґрунтованим, в задоволенні скарги просить відмовити.

Ухвалою від 12 травня 2006р. апеляційна скарга прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 15.06.2006р.

На підставі розпорядження голови Запорізького апеляційного господарського суду №1928 від 13.07.06р. справу 17/45/06 -9/104/06 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді: Шевченко Т.М. (доповідач), суддів Кагітіна Л.П., Яценко О.М.

Колегією суддів у зазначеному складі справу прийнято до провадження.

За клопотанням представників сторін судовий процес проводився без застосування технічних засобів запису судового процесу.

В судовому засіданні 15.06.2006 року об’явлено перерву до 14.07.2006 року. За згодою представників сторін у судовому засіданні 14.07.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У відповідності до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, Запорізький апеляційний господарський суд встановив:

Між позивачем та відповідачем, відповідно до приписів ст. 11 ЦК України, склалися господарські правовідносини, при яких відповідач протягом 2004 року отримав від позивача продукцію на загальну суму 23435,96 грн., що підтверджується наступними документами.

Накладними:

- № 4 від 15.01.2004 року на суму 2797 грн.20 коп;

- № 25 від 30.01.2004 року на суму 996 грн 30 коп;

- № 58 від 09.03.2004 року на суму 1660 грн 50 коп;

- № 101 від 29.04.2004 року на суму 119 грн 56 коп;

- № 116 від 19.05.200 року на суму 1660 грн 50 коп;

- № 167 від 12.08.2004 року на суму 2954 грн 70 коп;

- № 185 від 08.09.2004 року на суму 2523 грн 96 коп;

- № 218 від 25.10. 2004 року на суму 1626 грн 30 коп;

- № 233 від 15.11.2004 року на суму 3568 грн 50 коп;

- № 261 від 15.12.2004 року на суму 4612 грн 24 коп;

- № 262 від 15.12.2004 року на суму 916 грн 20 коп.

Представник відповідача товар прийняв, що підтверджується довіреностями:

- Серія ЯЖЧ № 164984 від 14.01.2004 року;

- Серія ЯЗН № 739193 від 05.03.2004 року;

- Серія НАЮ № 023993 від 29.04.2004 року;

- Серія НАЮ № 024067 від 18.05.2004 року;

- Серія НАП № 078631 від 12.08.2004 року;

- Серія НАН № 104591 від 09.09. 2004 року;

- Серія НАН № 104820 від 26.10.2004 року;

- Серія НАН № 104895 від 10.11.2004 року;

- Серія ЯИП № 957292 від 15.12.2004 року;

- Серія ЯИП № 957292 від 15.12.2004 року.

Для проведення оплати за поставлений товар відповідачу були виставлені рахунки:

- № 4 від 15.01.2004 року на загальну суму 2797 грн. 20, для оплати товару по
накладній № 4 від 15.01.2004 року;

- № 25 від 30.01.2004 року на загальну суму 996 грн. 30, для оплати товару по накладній № 25 від 30.01.2004 року;

- № 58 від 09.03.2004 року на загальну суму 1660 грн. 50 , для оплати товару по накладній № 58 від 09.03.2004 року ;

- № 104 від 29.04.2004 року на загальну суму 119 грн.56 , для оплати товару по
накладній № 101 від 29.04.2004 року;

- № 118 від 19.05.2004 року на загальну суму 1660 грн.50 , для оплати товару по
накладній № 116 від 19.05.2004 року;

- № 169 від 12.08.2004 року на загальну суму 2954 грн 70 коп, для оплати товару по накладній № 167 від 12.08.2004 року;

- № 185 від 08.09.2004 року на загальну суму 2523 грн 96 коп для оплати товару
по накладній № 185 від 08.09.2004 року;

- № 218 від 25.10.2004 року на загальну суму 1626 грн 96 коп для оплати товару
по накладній № 218 від 25.10.2004 року;

- № 233 від 15.11.2004 року на загальну суму 3568 грн 50 коп для оплати товару
по накладній № 233 від 15.11.2004 року;

- № 269 від 15.12.2004 року на загальну суму 4612 грн 24 коп для оплати товару
по накладній № 261 від 15.12.2004 року;

- № 270 від 15.12.2004 року на загальну суму 916 грн 20 коп для оплати товару по
накладній № 262 від 15.12.2004 року.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, у сумі 19 519 грн. 78 коп., що підтверджується матеріалами справи.

На дату пред’явлення позовних вимог заборгованість відповідача перед позивачем становила 3916грн.18 коп.

В процесі вирішення спору у суді першої інстанції відповідач перерахував позивачу 1174,02 грн. та стверджує, що заборгованість ним погашена у повному обсязі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Господарський суд, приймаючи рішення, виходив з того, що взаємні права та обов’язки сторін по справі виплавають з договору поставки.

Колегія судів, дослідивши зазначений договір поставки, оцінивши документи, що містяться в матеріалах справи, не може погодитися з таким висновком з наступних причин:

Виходячи з умов договору поставки товару №40з від 19 січня 2004 року, невіддільною частиною договору є заявка покупця та специфікація, в яких сторони узгоджують асортимент, кількість, вартість товару.

Зазначені документи, які б свідчили про постачання товару саме за договором, сторонами не були представлені. Представники сторін пояснили, що вони відсутні.

В накладних, довіреностях, рахунках, платіжних дорученнях відсутнє будь яке посилання на зазначений договір. Крім того, перша поставка була здійснена 15.01.2004 року по накладній №4, тобто ще до підписання сторонами договору №40з від 19.01.2004 року.

При таких обставинах твердження позивача і висновок суду першої інстанції про отримання відповідачем продукції за договором поставки №40з від 19.01.2004 року є необґрунтованим.

Виходячи з положень ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з договорів та інших правочинів. Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Суд вважає, що відповідно до приписів зазначених норм закону виникли взаємні права та обов’язки між відповідачем та позивачем з приводу поставки та отримання продукції, її оплати.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем була отримана на підставі перелічених накладних продукція на загальну суму 23435,96 грн., а оплачено відповідачем 19519грн.78 коп., отже, заборгованість на час пред’явлення позову складала 3916,18 грн.

Як свідчать матеріали справи та розрахунки позивача, ця заборгованість виникла внаслідок несплати відповідачем рахунку №270 від 15.12.2004 року (916 грн. 20 коп.), та часткової оплати рахунку №269 від 15.12.2004р. ( а.с.100).

В процесі розгляду спору позивач визнав суму заборгованості у розмірі 1174,02 грн. і перерахував її позивачу, що підтверджується платіжним дорученням №371 від 27 лютого 2006 року ( а.с.85).

Таким чином, на час прийняття судом рішення сума заборгованості відповідача перед ТОВ «Діапринт» складала 2742 грн.16 коп. ( 3916,18 грн. – 1174,02 грн.)

С огляду на викладене, господарський суд правильно визначив суму заборгованості і обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 2742 грн.16 коп.

Доводи відповідача щодо неотримання ним товару за накладними: №25 від 30.01.2004р. на суму 996,30 грн., за №101 від 29.04.2004 року на суму 119,58 грн., за № 218 від 28.10.2004 року на суму 1626,30 грн. судом до уваги не приймаються, так як досліджені матеріали справи свідчать про те, що отримана за вказаними накладними продукція відповідачем була оплачена і позивач з цього приводу будь яких претензій не пред’являє.

Разом з тим, враховуючи факт часткового погашення боргу (у розмірі 1174,02 грн.) в процесі вирішення спору у суді, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення названої суми слід припинити за відсутністю предмету спору на час прийняття рішення, з віднесенням судових витрат в цієї частині на відповідача (так як спір щодо зазначеної суми боргу існував на час пред’явлення позову).

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річник від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, розмір нарахованих відповідачу 3% річних від суми заборгованості за період з 26.12.2004 року по 26.01.2006 року становить 127,16 грн. Господарським судом зазначений розрахунок правильно прийнято до уваги як такий, що зроблений вірно. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 127,16 грн. - 3 % річних судом задоволені і колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача річних.

Позивачем були заявлені також вимоги про стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, що, згідно з наданим позивачем розрахунком, складає 1559,99 грн. Господарський суд прийняв до уваги розрахунок позивача і стягнув з відповідача збитки від інфляційних процесів у зазначеному розмірі – 1559,99 грн.

Але колегія суддів не може погодитися з рішенням господарського суду про стягнення з відповідача 1559,99 грн. з тих підстав, що розрахунок збитків від інфляційних процесів позивачем арифметично зроблений невірно.

Так, інфляція розраховується за повний місяць, заборгованість відповідача у сумі 3916,18 грн. існувала з 01.01.2005 року (виходячи з повного місяця) до 30.01.2006 року (до моменту пред’явлення позову) і становить 457 грн. 05 коп.

Отже, з відповідача підлягає стягненню сума витрат від інфляційних процесів у розмірі 457,05 грн.

Виходячи з того, що позивач обґрунтував вимоги щодо стягнення з відповідача пені умовами Договору постачання товару №40з від 19.01.2004 року, але колегія суддів дійшла висновку, що спірні правовідносини між сторонами не охоплюються зазначеним договором, тому вимоги про стягнення пені за зазначених у позовній заяві підстав є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Таким чином, розглянувши доводи відповідача, викладені в апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість прийнятого господарським судом рішення, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення господарського суду змінити в частині стягнення пені, в частині суми інфляційних витрат та вирішення питання щодо позовних вимог про стягнення заборгованості, яка відповідачем була погашена в процесі розгляду спору.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам по апеляційної скарзі, а саме: на відповідача - у сумі 48 грн. 03 коп., на позивача – 2 грн. 97 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 80 п.1-1, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжябудопторг», м. Запоріжжя задовольнити частково, рішення господарського суду Запорізької області від 26.04.2006 року у справі №17/45/06 – 9/104/06 змінити, резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжябудопторг» (69096, м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 5 код ЄДРПОУ 32607922 р/р №26005829601 в АБ «Металург» МФО 313582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діапринт» (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. 6-го грудня 89/2, код ЄДРПОУ 32282334, р/р 26002440459001 в Кіровоградській філії ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 323583) 2742,16 грн. основного боргу, 127,16 грн. – 3% річних, 457,05 грн. збитків від інфляційних процесів, 72,10 грн. державного мита, 83,41 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Видати наказ.

3. В частині стягнення 1174,02 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4. В іншій частині позову – відмовити.

Стягнути з «Діапринт» (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. 6-го грудня 89/2, код ЄДРПОУ 32282334, р/р 26002440459001 в Кіровоградській філії ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 323583) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжябудопторг» (69096, м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 5 код ЄДРПОУ 32607922 р/р №26005829601 в АБ «Металург» МФО 313582) 2 грн. 97 коп. державного мита за апеляційною скаргою.

Видачу наказів доручити господарському суду Запорізької області.

Головуючий суддя Шевченко Т. М.

судді Шевченко Т. М.

Кагітіна Л.П. Яценко О.М.