Постанова № 33316, справа № 21/34-НА

Дата ухвалення: 27 червня 2006 р.
Суд: Житомирський апеляційний господарський суд
Форма судочинства: Господарське
Категорія: Сплата ПДВ
Інстанція: Апеляційна
Регіон: Житомирська область
Суддя: Голубєва Г.К.
Надійшло до реєстру: 17 липня 2006 р.
Оприлюднено: 3 вересня 2007 р.
Оригінал: Єдиний державний реєстр судових рішень
Текст

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2006 р. Справа № 21/34-НА

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Голубєвої Г.К.

суддів: Горшкової Н.Ф.

Майора Г.І.

при секретарі Гаврилюк Т.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Госедло Р.І., довіреність № 43/11 від 14.11.2005 року,від відповідачів: Кам'янець-Подільської ОДПІ - Воробйова В.М., довіреність № 10058/10/10-017 від 13.06.2006 року; Лічман Л.В., довіреність № 20574/10/10-017 від 07.12.2005 року,

- Кам'янець-Подільського ВДК у Хмельницькій області - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Агрофірми "Авіс", с. ГуменціКам'янець-Подільського району Хмельницької області

на постанову господарського суду Хмельницької області

від "27" березня 2006 р. у справі № 21/34-НА (суддя Огороднік К.М.)

за позовом Закритого акціонерного товариства агрофірми "Авіс", с. Гуменці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області

до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області

та Кам'янець-Подільського відділення державного казначейства у Хмельницькій області, м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області

про скасування податкового повідомлення - рішення Кам'янець-Подільської ОДПІ № 0000042640/0 від 26.12.2005 року, зобов'язання Кам'янець-Подільської ОДПІ надати висновок територіальному Держказначейству на відшкодування ПДВ, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Хмельницької області від 27 березня 2006 року у справі № 21/34-НА відмовлено у позові Закритого акціонерного товариства агрофірми "Авіс" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції та Кам'янець-Подільського відділення державного казначейства у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення - рішення Кам'янець-Подільської ОДПІ № 0000042640/0 від 26.12.2005 року, зобов'язання Кам'янець-Подільської ОДПІ надати висновок територіальному Держказначейству на відшкодування ПДВ.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ЗАТ агрофірма "Авіс" звернулася до суду з апеляційною скаргою (а.с. 5-9, т. 2), в якій просить скасувати постанову господарського суду Хмельницької області від 27 березня 2006 року у справі № 21/34-НА та прийняти нове судове рішення, яким визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської ОДПІ № 0000042640/0 від 26.12.2005 року та зобов'язати Кам'янець-Подільську ОДПІ виконати не вчинені дії згідно загальної податкової декларації з ПДВ за жовтень 2005 року щодо виконання вимог пп. 7.7.2, 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА та головним управлінням Державного казначейства України від 02.07.1997 року № 209/72 - надати висновок територіальному Держказначейству на відшкодування ПДВ.

В підтвердження своїх вимог посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення та невірне застосування норм матеріального права. Зазначає, що відповідно до пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) підлягає бюджетному відшкодуванню. Окрім того, вказує, що при формуванні податкового кредиту та при заявленні суми ПДВ до відшкодування підприємство правомірно керувалося загальними нормами Закону України "Про податок на додану вартість" та відповідно відобразило даний кредит в загальній декларацій з ПДВ.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав.

Відповідач - Кам'янець-Подільська ОДПІ, в своїх письмових запереченнях на апеляційну скаргу (а.с. 26-29, т. 2) та його представники в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги не визнали. Вважають оскаржувану постанову законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим просять залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначають, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником і тому перебуває на спеціальному режимі сплати і використання сум ПДВ, згідно з яким суми ПДВ, призначені до сплати, не перераховуються до бюджету, а залишаються у власному розпорядженні для цільового використання. Сільськогосподарські товаровиробники на підставі окремого обліку повинні відображати в окремій податковій декларації як суми податкових зобов'язань по операціях з продажу товарів власного виробництва, так і суми податкового кредиту по придбаних товарах, використаних на виробництво цієї ж продукції, що декларується в спеціальній декларації з ПДВ.

Відповідач - Кам'янець-Подільське відділення Держказначейства УДК в Хмельницькій області, своїх письмових заперечень на апеляційну скаргу на адресу суду не надіслав, свого представника для участі в судовому засіданні не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду справи.

Колегія суддів, порадившись на місці, заслухавши думку представника позивача та представників відповідача - Кам'янець-Подільської ОДПІ, вважає, що відсутність представника відповідача - Кам'янець-Подільського відділення Держказначейства в Хмельницькій області, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача - Кам'янець-Подільської ОДПІ, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено.

Позивач є сільськогосподарським виробником і у відповідності до Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" був платником такого податку у 2005 році.

Працівниками Кам'янець-Подільської ОДПІ проведено позапланову документальну перевірку з питань правомірності визначення заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість Закритим акціонерним товариством "Агрофірмою "Авіс" за період з 01.09.2005 року по 31.10.2005 року, про що складено акт № 394 234 21332083 від 16.12.2005 року (а.с. 11-23, т. 1).

Перевіркою встановлено, що підприємством в порушення пп. 7.2.2 "а", пп. 7.7.11 "б" п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями), п. 1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.07.1997 року № 166, зареєстрованого в Мін'юсті 30.06.2005 року за № 702/10982, п. 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини", затвердженого Постановою КМУ № 271 від 26.02.1999 року, п. 11.21 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями) завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за жовтень 2005 року на суму 253333,00 грн..

На підставі акту перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000042640/0 від 26.12.2005 року (а.с. 10, т. 1), яким позивачу згідно з пп. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7, п. 11.21, п. 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 253333,00 грн..

Податковим органом виявлено порушення по наступній господарській операції.

ЗАТ "Агрофірмою "Авіс" 01.08.2005 року укладено договір купівлі-продажу № 01/08-05 з ТОВ "Станіславська торгова компанія", відповідно до якого ТОВ "Станіславська торгова компанія" (Продавець) зобов'язалось передати, а ЗАТ "Агрофірма "Авіс" (Покупець) прийняти та оплатити належні продавцеві будівельні матеріали згідно накладних. Загальна вартість будівельних матеріалів становила 1520000,00 грн., в тому числі ПДВ - 253333,33 грн..

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Станіславська торгова компанія" на підставі розхідних накладних передала позивачу будівельні матеріали на суму 1520000,00 грн., що також підтверджується виписаними податковими накладними (а.с. 101-110, т. 1).

Платіжними дорученнями від 08.08.2005 року позивачем перераховано ТОВ "Станіславська торгова компанія" відповідно суму 1500000,00 грн., в томі числі ПДВ - 250000,00 грн., та від 31.10.2005 року - суму 310000,00 грн., в тому числі ПДВ - 51666,67 грн..

Відповідно до інформаційної довідки ДПІ у м. Івано-Франківську від 09.12.2005 року № 45848/7/23-5-203 вищезгадана операція була відображена в бухгалтерській та податковій звітності контрагентом позивача - ТОВ "Станіславська торгова компанія".

На підставі виданих ТОВ "Станіславська торгова компанія" податкових накладних № 34043 від 15.08.2005 року, № 35408 від 16.08.2005 року, № 35409 від 17.08.2005 року, № 35410 від 18.08.2005 року, № 35411 від 19.08.2005 року, № 35412 від 22.08.2005 року, № 35413 від 23.08.2005 року, № 35414 від 25.08.2005 року, № 35415 від 26.08.2005 року, № 35416 від 29.08.2005 року та № 35417 від 30.08.2005 року позивач відобразив суму сплаченого податку у складі податкового кредиту у загальній податковій декларації з ПДВ за жовтень 2005 року і визначив суму бюджетного відшкодування в розмірі 253333,33 грн. та напрямок відшкодування - перерахування на рахунок в установі банку.

При цьому, враховуючи особливості діяльності, товариство подавало до податкової інспекції два види податкових декларацій з податку на додану вартість:

- скорочену, що складається на підставі ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість";

- податкову декларацію з податку на додану вартість (загальну), згідно з якою сума ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками поточного звітного періоду, склала 253333,00 грн..

Пунктом 11.21 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями) (надалі - Закон України "Про ПДВ) передбачено, що сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватись до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м’ясо та м’ясопродукти у повному обсязі спрямовується виключно на виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м’ясо у живій вазі. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання п. 11.21 ст. 11 Закону України "Про ПДВ" Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 805 від 12.05.1999 року "Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі".

Відповідно до п. 11. 29 ст. 11 Закону України "Про ПДВ" зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу підприємства в поточному році визначається за даними звітного періоду.

Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.

Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання п. 11.29 ст. 11 Закону України "Про ПДВ" Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 271 від 26.02.1999 року "Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлених на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини" .

Таким чином, на виконання вимог п. 11.21 ст. 11 Закону України "Про ПДВ" була прийнята Постанова КМ України № 805 від 12.05.1999 року, а на виконання вимог п. 11.29 - Постанова КМ України № 271 від 26.02.1999 року.

Відповідач, зазначаючи в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні про порушення п. 11.21 та п. 11.29 ст. 11 Закону України "Про ПДВ", підтвердив, що позивач є виробником сільськогосподарської продукції, яка реалізується як споживачам, так і переробникам.

Безпосередньо в акті перевірки зазначено лише про порушення позивачем п. 11.21 ст. 11 Закону України "Про ПДВ". Враховуючи викладене, до спірних правовідносин мають бути застосовані положення Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 року № 805, яка прийнята з метою підтримки сільськогосподарських виробників тваринницької продукції та своєчасного перерахування їм дотацій за продані переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.

Пунктом 2 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі (постанова КМУ № 805) визначено, що сільськогосподарські товаровиробники реалізують переробним підприємствам усіх форм власності молоко і м'ясо в живій вазі відповідно до укладених договорів, нараховуючи податок на додану вартість за нульовою ставкою. При цьому податковий кредит, що складається із сум податку на додану вартість, сплачених сільськогосподарськими товаровиробниками у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу власних валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається до податкової декларації платника податку за звітний період, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, з відшкодуванням з бюджету податкового кредиту за цією декларацією.

Представник Кам'янець-Подільської ОДПІ в судовому засіданні надав пояснення, що придбані будівельні матеріали віднесено до основних фондів.

Оскільки придбані будівельні матеріали є основними фондами, виходячи з положень Постанови КМУ № 805, податковий кредит з придбаного обладнання підлягає віднесенню до загальної податкової декларації з відшкодуванням з бюджету податкового кредиту за цією декларацією.

В акті перевірки не зазначено про порушення п. 11.29 ст. 11 Закону України "Про ПДВ", однак зазначено про порушення Постанови КМУ № 271.

Відповідно до п. 4 Постанови КМУ № 271 на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням із Міністерством аграрної політики.

Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.

Зазначений окремий рахунок сільськогосподарський товаровиробник повинен відкрити протягом одного звітного періоду.

Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої декларації, тобто від'ємна різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, зараховується сільськогосподарським товаровиробникам на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.

Слід зазначати, що Постанова КМУ № 271 не містить жодних вказівок щодо відображення сум податкового кредиту при придбанні сільгоспвиробником основних фондів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Про інші порушення закону, зокрема п. 11.29 ст. 11 Закону України "Про ПДВ" , в акті перевірки не зазначено.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ "Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами", затвердженого Наказом ДПА України від 16.09.2002 року № 429, затвердженого в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 року за № 1023/7311, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб підприємства. У разі виявлення розбіжностей перевіряючий зобов'язаний чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків.

Судовою колегією також враховуються приписи ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідно до яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було надано належних та переконливих доказів відносно правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що віднесення позивачем до податкового кредиту ПДВ з придбаних будівельних матеріалів у спеціальну декларацію фактично позбавляє його пільги, а навпаки визначає більш жорсткі умови оподаткування, оскільки отримання пільги ставиться в залежність від обсягу податкових зобов'язань позивача.

Така ситуація є неприйнятною, оскільки суперечить меті п. 11.21, п. 11.29 ст. 11 Закону України "Про ПДВ" та положенням Постанов КМУ № 271 та № 805, які спрямовані на підтримку та розвиток сільськогосподарського товаровиробника.

Таким чином, судова колегія вважає, що позивач правомірно відобразив податковий кредит в розмірі 253333,00 грн. в загальній податкової декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, з відшкодуванням з бюджету податкового кредиту за цією декларацією.

Отже, позов в цій частині є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні позову Закритого акціонерного товариства Агрофірми "Авіс", с. Гуменці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області, в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000042640/0 від 26.12.2005 року.

Що стосується позовних вимог відносно зобов'язання Кам'янець-Подільської ОДПІ надати висновок територіальному Держказначейству на відшкодування ПДВ, то судова колегія вважає, що вони не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 7.7.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ' від'ємне значення різниці між загальною сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту звітного періоду підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека. Суми, що не відшкодовані платнику податку протягом місячного строку, вважаються бюджетною заборгованістю, і платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету. Закон не обумовлює здійснення платником податку свого права на отримання відшкодування з бюджету наявністю у органа Держказначейства висновку податкового органу. Порядок відшкодування податку на додану вартість, затверджений наказом ДПА України та Головного управління Держказначейства України від 02.07.1997 року № 209/72 із змінами і доповненнями, не відносить платників податку до суб'єктів відносин, що виникають з приводу надання висновку про суми відшкодування податку на додану вартість, оскільки за цим Порядком такий висновок надається податковим органом органу Держказначейства, а не платнику податку. Отже, позовні вимоги про зобов'язання податкового органу надати висновок про суми відшкодування податку на додану вартість не відповідають матеріально-правовому способу захисту порушеного права, визначеному законом, а тому правові підстави для задоволення таких позовних вимог відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Президії Верховного Суду України № 44 від 23.12.2003 року, якою погоджені висновки, викладені в узагальненні практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про оподаткування.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позову Закритого акціонерного товариства "Агрофірми "Авіс" щодо зобов'язання Кам'янець-Подільської ОДПІ надати висновок територіальному Держказначейству на відшкодування ПДВ.

За таких обставин, вимоги апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства Агрофірми "Авіс" підлягають частковому задоволенню, а постанова господарського суду Хмельницької області від 27.03.2006 року у справі № 21/34-НА - відповідній зміні.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства !Агрофірми "Авіс", с. Гуменці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, задовольнити частково.

Постанову господарського суду Хмельницької області від 27 березня 2006 року у справі № 21/34-НА змінити.

Резолютивну частину постанови викласти в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської ОДПІ № 0000042640/0 від 26.12.2005 року.

В задоволенні позову про зобов'язання Кам'янець-Подільської ОДПІ надати висновок територіальному Держказначейству на відшкодування ПДВ відмовити".

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства агрофірми "Авіс" (с. Гуменці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 21332083) - 2,55 грн. державного мита за подачу позову та апеляційної скарги.

2. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на постанову Житомирського апеляційного господарського суду подається протягом одного місяця після набрання законної сили, крім випадків, передбачених Кодексом Адміністративного судочинства України, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складання постанови в повному обсязі.

3. Видачу наказу доручити господарському суду Хмельницької області.

4. Справу № 21/34-НА повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Голубєва Г.К.

судді:

Горшкова Н.Ф.

Майор Г.І.

Віддрук: 4 прим.:

1 - до справи,

2 - Кам'янець-Подільській ОДПІ,

3 - Кам'янець-Подільському ВДК у Хмельницькій області

4 - в наряд