Постанова № 25759934, справа № 2а/0270/2565/12

Дата ухвалення: 30 липня 2012 р.
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Форма судочинства: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів
Інстанція: Перша
Регіон: Вінницька область
Суддя: Вільчинський Олександр Ванадійович
Надійшло до реєстру: 30 серпня 2012 р.
Оприлюднено: 30 серпня 2012 р.
Оригінал: Єдиний державний реєстр судових рішень
Текст

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 липня 2012 р. Справа № 2а/0270/2565/12

Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи

за позовом: прокурора Тиврівського району в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області

до: ОСОБА_1

про: стягнення фінансових санкцій

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся прокурор Тиврівського району в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) із адміністративним позовом про стягнення фінансових санкцій.

Позовні вимоги мотивовано тим, що до відповідача на підставі вимог ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано фінансові санкції у розмірі 510 грн. за виявлене під час проведення перевірки порушення, а саме: експлуатацію легкового автомобіля облаштованого як таксі, без оформлення документів, передбачених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: без оформлення ліцензійної картки.

Справа розглядається в порядку скороченого провадження, оскільки в силу пункту 4 частини 1 статті 183-2 КАС України в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, застосовується скорочене провадження.

Ухвалою від 06 червня 2012 року суд відкрив скорочене провадження у справі та повідомив відповідача, про його право протягом 10-денного строку з дня одержання ухвали подати письмові заперечення проти позову або заяву про визнання позову.

Вказану ухвалу відповідач отримав 13 червня 2012 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи, однак позиція відповідача щодо позову суду не відома, так як ні письмових заперечень на позовну заяву, ні заяву про визнання позову у встановлений законом строк, відповідач до суду не направив.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі - суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав щодо прийняття рішення про задоволення позову в порядку письмового провадження, з огляду на наступне.

24 лютого 2012 року державними інспекторам територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснено перевірку транспортного засобу "Ауді 80", державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, щодо додержання ним вимог законодавства про автомобільний транспорт.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 040762 від 24.02.2012р., в якому зафіксоване виявлене порушення вимог ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: експлуатація легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки (а.с.4).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не з'явився на розгляд справи щодо порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, яке відбулось 19.03.2012 року в приміщенні територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області (а.с.5).

Постановою начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області № 135792 від 19.03.2012 р. до відповідача застосовано фінансові санкції в сумі 510 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 4 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с.7).

Судом встановлено, що дана постанова про накладення фінансових санкцій направлена відповідачу супровідним листом від 20.03.2012 року (а.с.8).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Такими документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі є: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, до автомобільних перевізників застосовуються фінансові санкції - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. №1567 передбачено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Постанова про накладення фінансових санкцій відповідачем не оскаржена в передбаченому законодавством порядку, жодних доказів її виконання в добровільному порядку матеріали справи не містять.

Чинним законодавством України не передбачено механізму примусового стягнення фінансових санкцій у випадку несплати їх перевізником у добровільному порядку. Так, зокрема, Закон України "Про автомобільний транспорт" не передбачає примусового виконання даних постанов органами держаної виконавчої служби.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прокурор при подані даного позову в інтересах позивача діяв правомірно та відповідно до положень чинного законодавства України.

При винесенні рішення по справі суд враховує те, що несплата відповідачем фінансових санкцій в добровільному порядку тягне за собою ненадходження коштів до державного бюджету, що суттєво порушує інтереси держави, а також те, що відповідно до положень ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Доказів, які б спростовували доводи прокурора та позивача, відповідач суду не надав.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в дохід Державного бюджету (р/р 31112106700595, код ЄДРПОУ 37337246, УДКСУ у Тиврівському районі 21081100 ГУДКСУ у Вінницькій області м. Вінниця МФО 802015) фінансові санкції в сумі 510 (п'ятсот десять) грн.

Порядок і строки апеляційного оскарження постанови визначені ст.ст. 183-2, 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович