Постанова № 23336, справа № 33/160-06-2665

Дата ухвалення: 27 червня 2006 р.
Суд: Одеський апеляційний господарський суд
Форма судочинства: Господарське
Категорія: Інші розрахунки за продукцію
Інстанція: Апеляційна
Регіон: Одеська область
Суддя: Лавренюк О.Т.
Надійшло до реєстру: 6 липня 2006 р.
Оприлюднено: 3 вересня 2007 р.

Оригінал: Єдиний державний реєстр судових рішень

Текст

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2006 р.

Справа № 33/160-06-2665

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду складі:

головуючого судді: Лавренюк О.Т.

суддів: Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.

при секретарі судового засідання: Іоффе С.Б.

за участю представників сторін:

від позивача: Цуркан І.А., директор ТОВ „Старокульнянське”

Банташ Л.І., дов. б/н від 19.06.2006 р.

від відповідача: Грабовський О.І., дов. № 79 від 26.01.2006 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Селена” (далі по тексту –ЗАТ „Селена”)

на рішення господарського суду Одеської області від 19.04.2006 р.

по справі № 33/160-06-2665

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Старокульнянське” (далі по тексту –СТОВ „Старокульнянське”)

до ЗАТ „Селена”

про стягнення боргу у сумі 78 160 грн. та пені у сумі 12 858,72 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням господарського суду Одеської області (суддя Мазур Д.Т.) від 19.06.2006 р. позов СТОВ „Старокульнянське” задоволено у повному обсязі. З ЗАТ „Селена „ стягнуто на користь позивача основний борг у сумі 78 120 грн., пеня –909,78 грн. і судові витрати.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням господарського суду Одеської області, відповідач подав до Одеського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю, посилаючись на недоведеність і неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, а також на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 5, 33, 77, 87 ГПК України.

Позивач з доводами апеляційної скарги не згоден, вважаючи, що рішення прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та розглянувши наявні матеріали справи і надані докази, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку судом першої інстанції обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 19.08.2004 р. між ЗАТ „Селена” та СТОВ „Старокульнянське” укладено договір № К -2004-61, згідно з умовами якого СТОВ „Старокульнянське” (виконавець) зобов’язався надати ЗАТ „Селена” (замовник) комплекс послуг по вирощуванню, збиранню і транспортуванню на кукурудзоколібровочний (ККЗ) завод насіння гібридів кукурудзи Селекційно-генетичного інституту УААН на своїх посівних площах відповідно до Методики вирощування насіння кукурудзи на ділянках гібридизації, а замовник зобов’язався прийняти роботу по акту приймання - передачі, своєчасно розрахуватись за виконані роботи у строки, встановлені договором.

Згідно п. 2.3.4 даного договору виконавець зобов’язався передати замовнику весь об’єм насіння в качанах для оброблення на ККЗ до 01.11.2004р.

Згідно п. 3.3.2 договору оплата за послуги проводиться на протязі 10 днів з часу підписання акта про виконані роботи, складеного на підставі виходу кондиційного насіння.

01.04.2005 р. позивачем та відповідачем складено, підписано та завірено печатками підприємств акт виконаних робіт по договору № К-2004-61, відповідно до якого вартість вирощених 124 т кондиційного насіння, гібриду кукурудзи „Лебідь МВ” складає 136 400 грн.

За виконані позивачем роботи відповідач частково розрахувався, сплативши 58 280 грн., борг у сумі 78 120 грн. не сплатив, що спонукало позивача звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що спір не міг бути вирішений господарським судом на підставі ст. 5 ГПК України, та п. 7 договору, згідно з яким спір між сторонами може бути переданий на вирішення господарського суду лише у разі неможливості досудового врегулювання спору не може бути прийнято до уваги, тому що в матеріалах справи є претензія позивача до відповідача і, крім того, досудове врегулювання спору –це право сторони, а не обов’язок.

Разом з тим заслуговує на увагу посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не звернув увагу на умови договору, згідно з якими за порушення виконавцем строків здачі качанів на ККЗ вартість послуг по вирощуванню насіння знижується на десять відсотків (п. 5.5 ).

Як було зазначено вище , виконавець ( позивач) зобов’язаний був здати весь об’єм насіння кукурудзи до 01.11.2004 р., а згідно акту від 24.11.2004 р., складеного ТОВ „Чубівське”, позивач здав качани лише 24.11.2004 р.

У зв’язку з цим, вартість послуг по договору повинна бути зменшена на 10 (десять) відсотків, що складає 70 308 грн. (78120 : 100 х10) –7812).

Відповідно до положень п. 5.4 договору, за порушення строку оплати відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на момент прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

З урахуванням ставки Національного банку України у розмірі 9 відсотків річних позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 12858,72 грн штрафних санкцій за 336 днів просрочки виконання зобов’язання.

Зобов’язання мало бути виконано 11.04.2005 р. і тому нарахування штрафних санкцій припиняється 11.10.2005 р., тобто з відповідача підлягають стягненню штрафні санкції за 186 днів у розмірі 711,82 грн.

При таких обставинах рішення господарського суду Одеської області підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ЗАТ „Селена” задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 19.04.2006 р. по справі № 33/160-06-2665 змінити.

Стягнути з ЗАТ „Селена” (67624, с. Дачне, вул. Гаркавого, 5 Біляївського району Одеської області, р/р 26007305307001 в ЮГРУ „Приватбанк” м. Одеса, МФО 328704, код ЄДРПОУ 30818912) на користь СТОВ „Старокульнянське” (66334, с. Стара Кульна Котовського району Одеської області, р/р 260071712 АПБ „Аваль”, МФО 328351, код ЄДРПОУ 01528559) 70 308 (сімдесят тисяч триста вісім) грн. 00 коп. –основного боргу, 711 (сімсот одинадцять) грн. 82 коп. - пені, 909,78 грн. –державного мита, 118 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати у порядку ст. 116 ГПК України.

В задоволені інших позовних вимог відмовити.

Постанова в порядку ст. 105 ПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя Лавренюк О.Т.

Суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.