Рішення № 19982173, справа № 14/532

Дата ухвалення

7 грудня 2011 р.

Суд

Господарський суд міста Києва

Форма судочинства

Господарське

Інстанція

Перша

Регіон

м. Київ

Суддя

Мельник С.М.

Надійшло до реєстру

21 грудня 2011 р.

Оприлюднено

22 грудня 2011 р.

Оригінал: Єдиний державний реєстр судових рішень

Текст

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/532		07.12.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання

«МЕТИЗ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фурнітура-Сервіс»

про стягнення 113 238,16 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 –представник за довіреністю;

від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання «МЕТИЗ»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фурнітура-Сервіс»про стягнення 113 238,16 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки № б/н від 02.01.09 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.11.11 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 07.12.11 р.

В судовому засіданні 07.12.11 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час, дату та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України

В судовому засіданні 07.12.11 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «МЕТИЗ»(надалі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фурнітура-Сервіс»(надалі - покупець, відповідач) було укладено договір поставки № б/н, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю металопродукцію (товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах даного договору (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 2.1 договору, загальна кількість, асортимент і розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим договором, визначається на підставі заявок покупця, які є його невід'ємною частиною, в рахунках-фактурах постачальника, надалі - рахунки-фактури. Зразки заявки та рахунку-фактури додаються до цього договору і є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 3.1. договору, поставка товару здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення рахунка-фактури на підставі відповідних заявок покупця шляхом доставки товару на склад покупця автотранспортом постачальника або шляхом самовивозу покупцем в залежності від домовленості.

Пунктами 4.5., 4.7., 4.8. договору передбачено, що загальна сума цього договору складає загальну вартість поставленого товару, яка зазначена в усіх рахунках-фактурах до даного договору. Оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів, зазначених у відповідному рахунку-фактурі на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний у цьому договорі або у рахунках-фактурах. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата вартості товару здійснюється по 100 % передплаті. Попередньою оплатою не вважається надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, згідно виставленого рахунку, якщо існує заборгованість покупця по відвантаженому раніше товару. З моменту фактичного отримання покупцем товару, ціна на товар не підлягає зміні.

Зобов’язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов’язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар за період з 06.10.10 р. по 08.08.11 р. на загальну суму 808 575,01 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Зобов’язання по оплаті поставленого товару відповідачем виконані не у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, у зв’язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 113 238,16 грн. Розмір заборгованості також підтверджується актом звірки взаємних рахунків від 14.09.11 р., підписаним та скріпленим печатками обох сторін.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що по справі зібрано достатньо доказів для вирішення спору по суті та прийняття законного рішення.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фурнітура-Сервіс» (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 5, к. 8; код ЄДРПОУ 30401503) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання «МЕТИЗ»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; код ЄДРПОУ 33106802) 113 238 (сто тринадцять тисяч двісті тридцять вісім) грн. 16 коп. заборгованості, 2 264 (двісті тисячі двісті шістдесят чотири) грн. 76 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 09.12.2011