Рішення № 17855475, справа № 5016/2095/2011(6/129)

Дата ухвалення: 14 липня 2011 р.
Суд: Господарський суд Миколаївської області
Форма судочинства: Господарське
Категорія: Розрахунки за продукцію, товари, послуги
Інстанція: Перша
Регіон: Миколаївська область
Суддя: Ткаченко О.В.
Надійшло до реєстру: 25 серпня 2011 р.
Оприлюднено: 30 серпня 2011 р.

Оригінал: Єдиний державний реєстр судових рішень

Текст

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2011 р. Справа № 5016/2095/2011(6/129)

м. Миколаїв

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Миколаївмолпром», 54018, м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 101.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дело вкуса», 54034, м. Миколаїв, вул. 1 Лінія, 27/34.

Про: стягнення заборгованості в загальному розмірі 65 605,94 грн..

Суддя Ткаченко О. В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1., довіреність від 05.01.2011 року № 04.

Від відповідача Представник не з»явився.

ПРЕДМЕТ СПОРУ : Позивач звернувся до господарського суду з позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 65 605,94 грн., у тому числі 61 541,93 грн. основного боргу, 1948,13 грн. втрат від інфляції, 343,11 грн. –3% річних, 1 772,76 грн. пені.

Відповідач вимоги ухвали суду щодо надання відзиву на позовну заяву та заперечень проти позову не виконав, у судове засідання не з»явився, про причини неявки не повідомив.

У відповідності до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду від 29.06.2011р. була направлена рекомендованою кореспонденцією на юридичну адресу відповідача (54034, м. Миколаїв, вул. 1 Лінія, 27/34), та отримана ним 04.07.2011 року, що підтверджується поштовим повідомленням. Таким чином відповідач вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.

Згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

Встановив:

01.01.2011р. між ВАТ «Миколаївмолпром»(постачальник) та ТОВ «Дело вкуса»(покупець) було укладено договір поставки № 13, згідно умов якого постачальник зобов’язався постачати (передавати у власність покупця) товар –молочні вироби, а покупець зобов’язався прийняти товар і сплатити за нього на умовах договору.

За умовами пунктів 3.1., 3.3. договору партія товару, що сформована у відповідності до заявки, оформлюється видатковою накладною, а перехід права власності відбувається в момент поставки відповідної партії товару, що оформлюється видатковою накладною або актом прийому-здачі.

За передбаченими п. 4.1. договору умовами вартість кожної партії товару, що поставляється згідно з цим договором, визначається за цінами, які вказано в накладних і які відповідають цінам Прайс-листів постачальника.

У відповідності до п. 4.2. договору сторони погодили, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються за попередньою оплатою у безготівковому порядку.

Як свідчать наявні копіі видаткових накладних № РН-0000144 від 21.03.2011 року, № РН-0000165 від 04.04.2011 року, № РН-0000185 від 28.03.2011 року, № РН-0000162 від 17.03.2011 року, № РН-0000181 від 23.03.2011 року позивачем було поставлено, а відповідачем було прийнято обумовлений договором товар на загальну суму 71 541,93 грн.

Проте в порушення умов договору відповідач свої зобов’язання за договором не виконав та оплату за отриманий товар здійснив частково в сумі 10 000,00 грн., у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 61 541,93 грн.

Крім того факт наявності боргу в розмірі 61 541,93 грн. підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 12.05.2011 року, що підписаний обома сторонами.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до п. 6.4. договору за необґрунтовану відмову від розрахунку за товар покупець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення зобов’язання, за кожен день прострочення, до моменту повного виконання покупцем свого зобов’язання по оплаті.

З огляду на наведені положення договору позивачем по кожному з прострочених платежів за поставлений згідно перелічених видаткових накладних товар було визначено пеню (а.с. 6) за загальний період з 17.03.2011 року по 26.05.2011 року в загальному розмірі 1 772,76 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, позивачем за період з 17.03.2011 року по 26.05.2011 року визначено розмір трьох відсотків річних з прострочених сум, що становить 343,11 грн., а також втрати від інфляції за вказаний період в сумі 1 948,13 грн.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Нормами ст. 692 Цивільного кодексу України на покупця покладений обов’язок оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене, позивач правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 625, 691, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дело вкуса»(54034, м. Миколаїв, вул. 1 Лінія, 27/34, код ЄДРПОУ 36880923) на користь Відкритого акціонерного товариства «Миколаївмолпром»(54018, м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 101, код ЄДРПОУ 05409745) 61 541,93 грн. основного боргу, 1948,13 грн. втрат від інфляції, 343,11 грн. –3% річних, 1 772,76 грн. пені, 656,06 грн. витрат по сплаті держмита, 236,00 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя О.В.Ткаченко