Рішення № 15868340, справа № 5020/6/2011

Дата ухвалення

10 травня 2011 р.

Суд

Господарський суд м. Севастополя

Форма судочинства

Господарське

Категорія

Договірні, переддоговірні немайнові, спори:

Інстанція

Перша

Регіон

м. Севастополь

Суддя

Головко Валерія Олегівна

Надійшло до реєстру

2 червня 2011 р.

Оприлюднено

2 червня 2011 р.

Оригінал: Єдиний державний реєстр судових рішень

Текст

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

10 травня 2011 року	справа № 5020/6/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

„Севастопольський молокопереробний завод”,

ідентифікаційний код 00446204

(вул. Токарева, 3, м. Севастополь, 99003)

до Публічного акціонерного товариства

„Енергетична компанія „Севастопольенерго”,

ідентифікаційний код 05471081

(вул. Хрустальова, 44, м. Севастополь, 99040)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Державне підприємство Міністерства оборони України

„102 Підприємство електричних мереж”,

ідентифікаційний код 24964620

(вул. 4-та Бастіонна, 32, м. Севастополь, 99007)

про зміну умов договору № 36 від 30.04.2009,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

позивач (ТОВ „Севастопольський молокопереробний завод”) –Ткач Л.О., керівник, довідка з ЄДРПОУ Серії АА № 381825 від 05.05.2011;

позивач (ТОВ „Севастопольський молокопереробний завод”) –ОСОБА_1 представник, довіреність № 80 від 11.11.2010;

позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю „Севастопольський молокопереробний завод”) –ОСОБА_2., представник, довіреність № 54 від 06.05.2011;

відповідач (ПАТ „Енергетична компанія „Севастопольенерго”) –Ірхін М.Ю., заступник начальника юридичного відділу, довіреність № 20853/0/2-10 від 31.12.2010;

третя особа (ДП МОУ „102 Підприємство електричних мереж”) –ОСОБА_3 представник, довіреність № 05/66 від 13.01.2011;

третя особа (ДП МОУ „102 Підприємство електричних мереж”) –ОСОБА_4 представник, довіреність № 01/109 від 21.01.2011;

третя особа (ДП МОУ „102 Підприємство електричних мереж”) –ОСОБА_5 представник, довіреність № 01/590 від 10.05.2011;

спеціаліст (Відокремлений підрозділ „Держенергонагляд у Кримському регіоні” Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго”) –ОСОБА_6., представник, довіреність № 93 від 27.01.2011.

Обставини справи:

10.01.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю „Севастопольський молокопереробний завод” (далі –позивач) звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (яке під час розгляду справи змінило назву на „Публічне акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго”) (далі –відповідач) про зміну умов договору № 36 від 30.04.2009.

Позов обґрунтований відмовою відповідача у позасудовому порядку змінити умови договору № 36 від 30.04.2009 в частині збільшення величини дозволеної потужності до 1958,80 кВт, як це було передбачено при укладенні договору від 20.09.2004 (підпункт 2.2.2 пункту 2.2 розділу 2 Договору).

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 12.01.2011 порушено провадження у справі № 5020/6/2011.

Ухвалою від 06.04.2011 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Державне підприємство Міністерства оборони України „102 Підприємство електричних мереж” /арк. с. 105-107/.

Враховуючи пояснення відповідача, надані ним у судовому засіданні 06.04.2011, щодо аналізу величини дозволеної потужності по приєднанням ПС 11ф.54 /арк. с. 100/, позивач заявою від 06.05.2011 уточнив позовні вимоги: просив встановити величину дозволеної потужності за договором на постачання електричної енергії № 36 від 30.04.2009 на рівні 1883,8 кВт /арк. с. 139/.

Відповідач надав відзив на позов, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що укладений між сторонами договір не передбачає зміну його умов в односторонньому порядку. Крім того відповідач вважає, що позивачем не надано доказів істотного порушення відповідачем умов договору чи істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладені договору на постачання електроенергії як підстав для зміни договору в судовому порядку /арк. с. 97-98/.

Третя особа надала письмові пояснення по суті спору /арк. с. 128/, в яких зазначила, що є електропередавальною організацією, а тому зобов’язана забезпечувати розрахунковий облік величини потужності, який є необхідним і достатнім для визначення обсягу постачання електричної енергії постачальниками електричної енергії. Оскільки технічна можливість передачі електричними мережами ДП МОУ „102 ПЕМ” до ТП-1163, ТП-1164, ТП-1165 потужності в об’ємі 1958,80 кВт –підтверджена, то вважає свої зобов’язання виконаними.

Присутній в судовому засіданні 10.05.2011 працівник Відокремленого підрозділу „Держенергонагляд у Кримському регіоні”, також надав пояснення у справі /арк. с. 146/. Вважає, що позивачем пропущений строк звернення до відповідача із відповідною заявою.

У судовому засіданні 10.05.2011 судом розглянуто клопотання представника відповідача про заміну сторони у справі, у зв’язку зі зміною назви товариства /арк. с. 140/.

Представники позивача та третіх осіб залишили вирішення клопотання на розсуд суду.

Суд відхилив клопотання представника відповідача, оскільки в даному випадку має місце зміна назви Відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” на „Публічне акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго”, а не його реорганізація, про що свідчать статутні документи, надані відповідачем у копіях до матеріалів справи /арк. с. 141-144/.

Водночас, суд вважає можливим змінити назву відповідача, зазначивши його найменування як „Публічне акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго”.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи та спеціаліста, суд –

ВСТАНОВИВ:

20.09.2004 між Відкритим акціонерним товариством „Севастопольський молокопереробний завод”, правонаступником якого є позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю „Севастопольський молокопереробний завод” (Споживач) та Відкритим акціонерним товариством „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (Постачальник) укладений договір про постачання електричної енергії № 36 (далі –Договір) /арк. с. 23-31/, відповідно до якого Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує Постачальнику вартість електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього.

В Додатку 1 до Договору № 36 від 20.09.2004 сторони узгодили обсяги поставки електричної енергії на приєднання електроустановок з дозволеною потужністю 1958,80 кВт (кВА) /арк. с. 32/.

Отже, на час укладення Договору № 36 від 20.09.2004 величина дозволеної потужності електроустановок Споживача (позивач у справі) складала 1958,80 кВт (кВА).

04.11.2008 позивач звернувся до відповідача із листом № 170, в якому просив останнього скорегувати дозволену потужність в бік зменшення з 1880,00 кВт до 140 кВт, у зв’язку зі зниженням енергоспоживання та відключенням усього енергоємного виробничого обладнання /арк. с. 34/.

За результатами розгляду цього звернення, 30.04.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Севастопольський молокопереробний завод” (Споживач) та Відкритим акціонерним товариством „Енергетична компанія „Севастопольенерго”, яке під час розгляду справи змінило назву на Публічне акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (Постачальник), укладений новий договір про постачання електричної енергії № 36 (далі –Договір) /арк. с. 13-19/.

При цьому, до обов’язків Постачальника віднесено забезпечення отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності –140,0 кВт (підпункт 2.2.2 пункту 2.2 розділу 2 Договору). Така саме величина дозволеної потужності зазначена і в Додатку 1 до цього Договору, підписаному сторонами та скріпленому їх печатками /арк. с. 20/.

Розділом 3 Договору визначені права сторін. Зокрема, Споживач має право на зміну (корегування) договірних величин споживання електричної енергії в порядку, визначеному умовами розділу 5 цього Договору (підпункт 3.2.1 пункту 3.2 Договору).

Згідно з пунктом 5.1 розділу 5 Договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 1 жовтня поточного року подає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток „Обсяги поставки електричної енергії споживачу і субспоживачу”).

Як убачається з листа № 14390/0/2-10 від 15.09.2010, позивач звернувся до відповідача із заявою про зміну умов договору щодо збільшення дозволеної потужності –02.09.2010, тобто у встановлені пунктом 5.1 розділу 5 Договору строки. У відповідь на це звернення відповідач зобов’язав позивача надати відповідну нормативно-технічну документацію /арк. с. 99/.

Оскільки нормативно-технічна документація (технічні умови) виконана ще 1987 року, про що свідчить лист позивача № 49 від 30.07.2010 /арк. с. 70/, 09.12.2010 позивач вдруге звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до Договору в частині збільшення величини дозволеної потужності шляхом підписання додаткової угоди, два примірники якої разом із відповідним додатком (Додаток 1 до Договору „Обсяги поставки електричної енергії споживачу і субспоживачу”) були надіслані на адресу ВАТ „ЕК „Севастопольенерго” /арк. с. 8-11/.

Як стверджує позивач, його вимога збільшити величини дозволеної потужності на електроустановках обґрунтована відновленням господарської діяльності підприємства та збільшенням у зв’язку з цим об’ємів споживання електричної енергії.

Також позивач зазначає, що протягом всього 2010 року щомісячно звертався до відповідача із проханнями збільшити обсяги поставки електричної енергії до 50000-70000 кВт/год на місяць /арк. с. 35-42/. В свою чергу, відповідач погоджував договірні величини споживання електричної енергії в заявленому позивачем обсязі, що підтверджується відповідними листами /арк. с. 43-50/. Тобто значне збільшення обсягів споживання електричної енергії позивачем доведено, що, в свою чергу, має наслідком збільшення дозволеної потужності до наявної технічної можливості.

Листом від 20.12.2010 ВАТ „ЕК „Севастопольенерго” відмовило в укладенні додаткової угоди /арк. с. 12/, посилаючись на погодження сторонами величини дозволеної потужності на рівні 140 кВт, що, на думку позивача, порушує його права та охоронювані законом інтереси як споживача електричної енергії.

Наведене стало причиною звернення позивача до суду із даним позовом.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику”, Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 (зі змінами та доповненнями) (далі –Порядок), та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 17.10.2005 № 910 (зі змінами та доповненнями) (далі –Правила). Крім того, оскільки між сторонами існують договірні господарські правовідносини, застосуванню підлягають відповідні норми Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, які регулюють загальні положення про зобов’язання, питання про виконання зобов’язань та їх зміну.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини першої статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 7 Порядку встановлено, що місцеві енергопостачальні організації до початку наступного року в обумовлені договорами про постачання електричної енергії терміни узгоджують з усіма споживачами, крім населення, обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік за місяцями (кварталами). Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлюються додатком до договору як договірні величини. У разі потреби місцеві енергопостачальні організації можуть вимагати від споживача надання обґрунтування очікуваних обсягів електроспоживання.

У пункті 1.2 Правил користування електричною енергією надано визначення термінів, які в них вживаються.

Так, договір про постачання електричної енергії –це домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України;

договірна величина споживання електричної енергії –це узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період;

договірна потужність –узгоджена із споживачем на розрахунковий період відповідно до нормативних актів та зазначена у договорі гранична величина сумарної споживаної електричної потужності в періоди максимального навантаження енергосистеми, яка встановлюється для окремої площадки вимірювання потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт/год. і більше, що не має спільної з іншими площадками вимірювання споживача технологічної електричної мережі;

дозволена потужність –це величина потужності, яку електропередавальна організація дозволила споживачу для використання за кожною окремою площадкою вимірювання на підставі нормативно-технічних документів відповідно до умов договору.

Як установлено судом, електропередавальна організація (відповідач у справі) дозволила позивачеві, як Споживачу електричної енергії, для використання потужність на рівні 1958,80 кВт (кВА), що підтверджується матеріалами справи.

Пунктами 4.2 та 4.3 Правил встановлено, що відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором.

Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії.

Розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується для кожної площадки вимірювання.

У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року.

Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини.

Граничні величини споживання електричної потужності для споживача визначаються постачальником електричної енергії за регульованим тарифом у порядку, передбаченому законодавством України та зазначеному у договорі про постачання електричної енергії між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Судом встановлено, що на день звернення ТОВ „Севастопольський молокопереробний завод” до суду з даним позовом сторони перебували у договірних відносинах, визначених умовами договору № 36 на поставку електричної енергії, укладеним з ВАТ „ЕК „Севастопольенерго” 30.04.2009, строк дії якого був визначений до 31.12.2009 (пункт 9.4 Договору) і який продовжено на наступні періоди.

Порядок зміни господарських договорів регламентований статтею 188 Господарського кодексу України. Так, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже, звернення позивача до суду із даним позовом про зміну умов спірного договору є законним правом ТОВ „Севастопольський молокопереробний завод”, спрямованим на захист його прав та інтересів, яке гарантовано статтею 55 Конституції України.

Як встановлено судом і підтверджено матеріалами справи, 09.12.2010 позивач звертався до відповідача із пропозицією про зміну умов договору в частині збільшення величини дозволеної потужності /арк. с. 8-11/. Відповідач відмовив позивачеві у підписанні додаткової угоди та Додатку 1 до Договору „Обсяги поставки електричної енергії і потужності споживачу” /арк. с. 12/.

Величина дозволеної потужності була встановлена і погоджена сторонами на рівні 1958,8 кВт (кВА), що підтверджується Додатком 1 до Договору № 36 від 20.09.2004 /арк. с. 32-33/.

Технічна можливість передачі електричними мережами Державного підприємства Міністерства оборони України „102 Підприємство електричних мереж” до ТП-1163, ТП-1164, ТП-1165 потужності в об’ємі 1958,80 кВт –підтверджена /арк. с. 128/. Крім того, відповідач щомісяця встановлював позивачеві договірну величину споживання електричної енергії на рівні 50000,0-70000,0 кВт/год., що також свідчить про наявність технічної можливості для збільшення дозволеної потужності (а точніше –повернення до первісно встановленої дозволеної потужності).

Водночас, 75 кВт по приєднанням ПС 11ф.54 за відповідними договорами визначені для субспоживачів: ТОВ „Кримбудсервіс” –50 кВт; ТОВ „Укрспецпереработка” –25 кВт /арк. с. 100/. Тобто для позивача залишається 1883,8 кВт (1958,8-75,0), в тому числі 140 кВт, які погоджені у Договорі № 36 від 30.04.2009.

Саме про таку величину дозволеної потужності просить встановити позивач у заяві про уточнення позовних вимог /арк. с. 139/.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних доказів в обґрунтування відмови позивачеві в укладенні додаткової угоди щодо збільшення величини дозволеної потужності до раніше встановленого розміру.

За викладених обставин вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною п’ятою статті 188 Господарського кодексу України, частинами першою та третьою статті 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни договору зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни договору зобов’язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється у судовому порядку, зобов’язання змінюється з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили.

Таким чином, з моменту набрання цим рішенням законної сили договір № 36 від 30.04.2009 є зміненим в частині визначення дозволеної потужності на рівні 1883,8 кВт (кВА).

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до частин першої та п’ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Змінити умови договору про постачання електричної енергії № 36, укладеного 30.04.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Севастопольський молокопереробний завод” та Відкритим акціонерним товариством „Енергетична компанія „Севастопольенерго”, в частині обсягів поставки електричної енергії та потужності, зазначених у Додатку № 1 „Обсяги постачання електричної енергії та потужності. 1. Обсяг постачання електроенергії споживачу ТОВ „Севастопольський молокопереробний завод” на приєднання електроустановок з дозволеною потужністю 1883,80 кВт” до договору № 36 від 30.04.2009, який є невід’ємною його частиною, встановивши величину дозволеної потужності на рівні 1883,80 кВт, –з дати набрання цим рішенням законної сили.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (ідентифікаційний код 05471081; 99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44; п/р 260073537 в АБ „Перший інвестиційний банк”, м. Київ, МФО 300506, або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Севастопольський молокопереробний завод” (ідентифікаційний код 00446204; 99003, м. Севастополь, вул. Токарева, 3; п/р 260080231301 в СФ банку „Фінанси і кредит”, МФО 384812) державне мито у розмірі 85,00 грн (вісімдесят п’ять грн 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис В.О. Головко

Повне рішення в порядку

статті 84 ГПК України

оформлено і підписано

27.05.2011.