Рішення № 12455270, справа № 23/574

Дата ухвалення

23 листопада 2010 р.

Суд

Господарський суд міста Києва

Форма судочинства

Господарське

Категорія

Інші розрахунки за продукцію

Інстанція

Перша

Регіон

м. Київ

Суддя

Кирилюк Т.Ю.

Надійшло до реєстру

27 листопада 2010 р.

Оприлюднено

29 листопада 2010 р.

Оригінал: Єдиний державний реєстр судових рішень

Текст

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/574		23.11.10

За позовом	товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-мова»

до	товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан-торг»

про	стягнення 13 961,95 грн.

Суддя	Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:	представник Циганенко О.С (довіреність від 29.07.2010 року)

від відповідача:	не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-мова»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан-торг» заборгованості за договором №12885 від 10.06.2010 року у розмірі 13 961,95 грн. (у тому числі 10 446,26 грн. основного боргу; 408,48 грн. пені; 2 612,98 грн. штрафу; 77,27 грн. трьох процентів річних та 416,96 грн. інфляційних втрат).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач неналежним чином здійснив розрахунки за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2010 року порушено провадження у справі №23/574 та призначено її розгляд на 23.11.2010 року.

Представник Позивача у судовому засіданні надав заяву про припинення провадження в частині стягнення суми основного боргу, решту позовних вимог підтримав у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання не з’явився, вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвала про порушення провадження у справі була відправлена за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 23.11.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем було укладено договір №12885 від 10.06.2010 року, відповідно до якого Позивач зобов'язався постачати Відповідачу продовольчі товари, а Відповідач - прийняти та оплатити їх вартість.

Згідно статті 265 Господарського кодексу України та статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки постачальник (продавець), зобов'язується передати у встановлені строки (строк) товари у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору №12885 від 10.06.2010 року Позивач поставив Відповідачу товари продовольчої групи на суму 10 446,26 грн., що підтверджується видатковими накладними №43234826 від 16.06.2010 року, №43460881 від 26.06.2010 року; №43655552 від 07.07.2010 року, №44033754 від 27.07.2010 року, №44238761 від 06.08.2010 року, №44474444 від 21.08.2010 року. Зазначені видаткові накладні підписано Відповідачем без заперечень та зауважень.

Умови оплати товару визначені пунктом 2 додатку до договору №12885 від 10.06.2010 року, відповідно до якого Відповідач повинен оплатити товар протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару.

Всупереч договірним умовам, Відповідач у передбачені договором строки не розрахувався за поставлений товар.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У судовому засіданні 23.11.2010 року представник Позивача надав суду виписку з банківського рахунку, відповідно до якої Відповідач погасив заборгованість за договором №12885 від 10.06.2010 року у повному обсязі. За таких обставин, суд припиняє провадження в частині стягнення з Відповідача суми основного боргу на підставі підпункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пунктом 7.1 договору №12885 від 10.06.2010 року передбачено у разі порушення строків оплати, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до пункту 7.4 договору №12885 від 10.06.2010 року встановлено, що у випадку прострочення оплати вартості товару більше ніж на 60 календарних днів вважається, що Відповідач необґрунтовано відмовився від оплати товару та зобов’язаний сплатити на користь Позивача крім установленої договором пені штраф у розмірі 30% від вартості отриманого та неоплаченого у строк товару.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення пені та штрафу підлягають задоволенню у розмірі заявленому Позивачем за період з 07.07.2010 року по 22.10.2010 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судом встановлено, що при здійсненні розрахунку інфляційних втрат Позивачем не було враховано від’ємне значення індексу інфляції за липень 2010 року у розмірі -12,354 гривень. Таким чином, до стягнення підлягає 404,61 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва. -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан-торг»(01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34; ідентифікаційний код 36926868) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-мова»(03115, м. Київ, вул. Миколи Краснова, буд. 27; ідентифікаційний код 30776789) 408,48 грн. (чотириста вісім гривень 48 копійок) пені; 2 612,98 грн. (дві тисячі шістсот дванадцять гривень 98 копійок) штрафу; 77,27 грн. (сімдесят сім гривень 27 копійок) трьох процентів річних; 404,61 грн. (чотириста чотири гривні 61 копійку) інфляційних втрат; 139,50 грн. (сто тридцять дев’ять гривень 50 копійок) державного мита та 235,79 грн. (двісті тридцять п’ять гривень 79 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 10 446,26 грн. основного боргу.

4. Видати наказ.

Суддя Т.Ю. Кирилюк

Повне рішення складено: 24.11.2010 року.